Дорожня карта Бюджетної резолюції

Бюджетну резолюцію необхідно перетворити з фікції в стійкий орієнтир для держави і всіх громадян

Кінець кулуарної епохи

Розробці і подачі проекту Державного бюджету на 2019 рік у Верховну Раду повинна передувати надзвичайно важлива процедура підготовки і, що найголовніше, на мій погляд, публічного представлення українському народу Бюджетної резолюції на майбутній період. Саме в цій резолюції, по ідеї, Уряд повинен визначити основні фінансові пріоритети і орієнтири країни на наступний рік. Однак, це тільки "по ідеї".

Насправді, сьогодні український народ повністю усунений від процесу формування бюджету своєї країни. Уряд готує проект головного фінансового документа кулуарно, а парламент при його прийнятті, враховує тільки особисті інтереси депутатів і їх господарів.

Хоча, формально, проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки (бюджетної резолюції, проект постанови ВР №8357) миготів в інформаційному просторі ще в травні нинішнього року. Однак травневі "напрямки" було забраковано профільним комітетом Верховної Ради з рекомендацією повернути на доопрацювання в Кабмін.

Український народ повністю усунений від процесу формування бюджету своєї країни

З тих пір документ зник і в публічному полі більше не з'являвся. Може, розробникам стало соромно за такі нікчемні за своєю суттю так звані Основні напрямки? Адже в травневому проект бюджетної резолюції не містилося ні оцінки економічного стану України, ні стану державних фінансів країни, ні механізмів досягнення задекларованих макропоказників, ні пріоритетів бюджетної політики в ключових галузях, ні прогнозів надходжень до бюджету, ні оцінок його витрат, ні стратегії повернення державних боргів, ні економічного ефекту від проведених і планованих реформ. У той час як бюджетні резолюції провідних економік світу все це, як правило, містять.

Про формальний статус бюджетної резолюції свідчить і заява нинішньої в.о. глави Міністерства фінансів України про те, що нова версія цього документу буде представлена громадськості вже разом з проектом Держбюджету на 2019 рік - до 15 вересня. Хоча, згідно ст. 33 Бюджетного кодексу України, Кабмін зобов'язаний подати Бюджетну резолюцію в парламент не пізніше 4 квітня. Виходить, що народні депутати отримають Бюджетну резолюцію як "бонус" вже до проекту Держбюджету-2019.

І найсумніше те, що Уряд має намір провести резолюцію через парламент без попереднього обговорення фінансових пріоритетів країни з незалежними експертами, з власним народом.

Гідні орієнтири

Можу припустити, що вереснева версія бюджетної резолюції навряд чи принципово відрізнятиметься від травневого варіанту. Тобто як і раніше Уряд буде орієнтуватися на номінальний ВВП країни в 2019 році в розмірі 3,7 трлн грн і на приріст реального ВВП не більше 3-4%.

Основні напрями бюджетної політики зразка 2018 року за змістом - не що інше, як злегка підретушована торішня бюджетна резолюція "економічного песимізму"

Але, по-перше, навіть до таких скромних економічних показників нинішня непрофесійна влада країну напевно привести не зможе. А по-друге, Основні напрями бюджетної політики зразка 2018 року за змістом - не що інше, як злегка підретушована торішня бюджетна резолюція "економічного песимізму". Настільки мізерні темпи планованого зростання економіки, які декларуються вже протягом двох років нашим урядом в бюджетних резолюціях - це невідворотний шлях до банкрутства України.

Саме така перспектива замаячила перед нашою країною напередодні доленосних виборів 2019 року. Особливо якщо врахувати, що нинішня влада продовжує згубну для вітчизняної економіки боргову політику, і цієї осені має намір додати до $76 млрд державного боргу ще $2 млрд від МВФ, а також кілька мільярдів від Європейського Союзу і Світового банку. А прийнята Урядом у серпні Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2018-2020 роки є черговою мертвонародженою ідеєю, тому що являє собою панічну спробу розрахуватися зі старими боргами в основному за рахунок отримання нових.

Для реального виведення економіки з кризи слід переходити від кредитної моделі економіки до інвестиційної

Для реального виведення економіки з кризи слід переходити від кредитної моделі економіки до інвестиційної. Треба виходити на темпи зростання в 3-4 рази вищі нині декларованих - на щорічний приріст ВВП в 10-15%.

Огидна ситуація з підготовкою та наповненням бюджетної резолюції країни говорить про те, що фінансового прогнозування як такого в Україні просто немає. Чинна влада не має власної стратегії і не знає, якими будуть фінанси країни не те що через 5-10 років, а навіть в наступному, 2019 році. З цим завданням може впоратися тільки нова команда технократів. Яка прийде в Кабмін не за політичними квотами так званої коаліції, а за професійним покликанням. І яка буде складатися не з суцільних в.о., а з повноцінних міністрів.

Податкові пріоритети

Основні напрями бюджетної політики, як і саму владу, теж необхідно повністю і докорінно змінити. У тому числі слід чітко визначити нові податкові пріоритети Бюджетної резолюції на найближчі роки. Тому що податкова політика повинна стати одним з найважливіших каталізаторів в розвитку української економіки.

Дотримуючись принципу публічності при формуванні нової Бюджетної резолюції, партія "Основа" пропонує свою версію пріоритетів, які детально викладені в нашому "Плані 3×3". Ми пропонуємо закріпити в Бюджетному кодексі три нові фіскально відповідальні пріоритети, кожен з них можна досягти за рахунок реалізації заходів за відповідними трьома напрямками.

Трьома пріоритетами в державній податковій політиці повинні стати:

1) економічне зростання;

2) оздоровлення національної податкової системи;

3) швидка модернізація фіскальних органів.

Дотримання першого пріоритету має зупинити економічну деградацію України, одним зі світових "лідерів" в якій є наша країна вже протягом чверті століття. Другий пріоритет обумовлений нинішньої слабкістю вітчизняної економіки, яка потребує простої і посильної податкової системи - країна не потребує складного законодавства, яке, до того ж, ще й не дотримується. Швидка модернізація в пріоритетному порядку фіскальних органів країни передбачає ліквідацію податкової міліції і фіскальної служби як таких - бо вони принципово не здатні реформуватися і припинити шалений тиск на бізнес.

Швидка модернізація в пріоритетному порядку фіскальних органів країни передбачає ліквідацію податкової міліції і фіскальної служби

Основними завданнями щодо реалізації пріоритету №1, який передбачає досягнення реального економічного зростання, пропонуємо визначити зниження ставок єдиного соціального внеску до 15% і ПДФО - до 10%, заміну податку на прибуток податком на виведений капітал зі ставкою 15%, деофшоризацію економіки з амністією активів.

Для реалізації пріоритету №2 по оздоровленню податкової системи необхідно перетворити обтяжливу систему адміністрування ПДВ в ризикоорієнтовану систему моніторингу, спростити податкову звітність і встановити мораторій на зміну податкового законодавства на три роки, заборонивши піднімати мінімальну зарплату вище рівня реального зростання економіки.

Серед завдань з модернізації фіскальних органів в рамках пріоритету №3 - створення нової Служби обслуговування платників податків, зі звільненням при цьому всього топ-менеджменту ДФС, а не тільки чергового в.о. глави, і встановлення гідних ринкових зарплат для залучення в Службу професіоналів. Передбачається також революційний перехід на 100% електронні комунікації з громадянами та створення єдиного дата-центру даних всіх контролюючих органів, щоб уникнути маніпуляцій зі звітністю платників податків.

Фінансування революційних податкових реформ "Основа" пропонує за рахунок посилення екологічного оподаткування, перегляду податку на майно на основі його ринкової вартості, реалізації справедливої рентної політики з введенням диференціальної ренти на корисні копалини і створенням Фонду майбутніх поколінь. Крім того, для фінансового забезпечення реформ необхідно переглянути галузеві преференції і сформувати нейтральний податковий ландшафт, а також впровадити європейську акцизну політику на енергопродукти, віднісши до підакцизних товарів вугілля, всі види газу, мінеральних і рослинних масел, коксів і бітумів, які використовуються в якості енергоносіїв.

Нове покликання Резолюції

Найголовніше, що необхідно дотримуватися при виробленні Основних напрямів бюджетної політики України, - зробити процес розробки і прийняття цього документа публічним, відкритим. Вкрай важливо також заснувати в Україні процедуру бюджетної доповіді. Зобов'язати виступати з такою доповіддю логічно "законного" міністра фінансів України.

Важливо заснувати в Україні процедуру бюджетної доповіді

Метою таких нововведень має стати представлення українському народу позиції Уряду щодо фінансового майбутнього країни, пояснення суспільству причин проблем в Україні і спільний пошук способів їх вирішення, вироблення оптимальних шляхів розвитку економіки.

За структурою і змістом новий документ має стати повнішим і предметнішим, ніж попередні версії. Він повинен повністю відповідати своїй назві і реально містити основні напрями бюджетної політики держави на майбутній період. Як мінімум, майбутня резолюція по змісту повинна бути позбавлена перерахованих мною вище недоліків нинішніх так званих резолюцій.

При виборі нового формату української бюджетної резолюції слід врахувати світовий досвід формування такого документа, і зокрема, досвід США, Німеччини, Австралії, Нової Зеландії та інших країн. І прораховувати фінансові сценарії не на один рік, і навіть не на три, а хоча б на 10 років вперед, як це роблять профільні відомства та агентства за кордоном. Заглядають за деякими макроекономічними параметрами в майбутнє аж до 2040 року.

Прораховувати фінансові сценарії слід не на один рік, і навіть не на три, а хоча б на 10 років вперед

Необхідно також надати належний, більш високий статус Основних напрямів бюджетної політики України в загальній системі бюджетування в нашій країні. Щоб вони (напрямки) з безкоштовного додатку до Держбюджету перетворилися в орієнтири бюджетного планування. В ідеалі цей державний документ повинен стати затребуваним і цілком доступним для українського народу.

Пропоную фахівцям з оподаткування підключатися до публічного обговорення нашого "Плану 3×3" і всіх інших пріоритетів і ідей по новій податковій політиці країни. Закликаю також всю громадськість підтримати нашу ініціативу і спільно приступити до формування нового вигляду Національної бюджетної резолюції України на майбутній 5-річний період.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Єгор Стадний Директор аналітичного центру CEDOS
Олександр Поліщук Військовий дипломат, аналітик Фонду "Майдан закордонних справ"
Андрій Таїцький Викладач англійської мови. Працює у В'єтнамі
Сергій Тарута Народний депутат, лідер партії "Основа"
Вероніка Мудра Голова громадської організації "Біла Стрічка"
Погода