Роман Кулик
Офіцер ЗСУ, співзасновник освітнього проекту "Експертний корпус"
22.08.2018

Є дві категорії ненависників параду до Дня Незалежності

Лише з однією варто вести діалог

Дбайливі друзі з садистськими нахилами постійно накидують мені лінки на популярні сторінки Києва в соцмережах, де піднімають питання про доцільність параду. З фокусом на, звісно ж, натовпи жителів, що заливають потоками жовчі репетиції і сам парад. Зі спортивного інтересу перечитав тонни коментарів і постів. Можна побачити чіткий поділ усіх хейтерів параду на дві категорії.

Перша, найменша з них - це ветерани чи чинні військові, які відчувають дисонанс різного ступеню між станом своєї частини та візуалкою парадів, або сприймають захід як танці на кістках загиблих друзів. Таких не бачив ніде в групах, але маю у власній стрічці Фейсбуку. По кожному з цих пунктів можна дати серйозні контраргументи. Але цю категорію та їх мотиви я добре розумію, тому тут просто треба діалог без лишніх емоцій.

Деякі ветерани чи чинні військові відчувають дисонанс між станом своєї частини та візуалкою парадів, або сприймають захід як танці на кістках загиблих друзів

Друга, наймасовіша категорія - це звичайні жителі, які цілий рік дупля не нарізають, що в цій країні відбувається на Донбасі, а живуть розміреним життям - зі своїм колом цілей та інтересів. І тут немає нічого аж критично поганого. Але бісить, коли першим рефлексом цієї аудиторії на парад та все, що він уособлює - є тупе, поверхневе, передбачуване й убоге хейтерство. Ніякої поваги до людей, що беруть у ньому участь, ніяких спроб розібратись бодай у базових фактах - з шашкою наголо голота несеться розпихувати болтів усім, кого зможе причепити до параду асоціаціями. Краще б цю енергію трансформували у звернення до органів влади/місцевого самоврядування та вирішення локальних проблем.

Завдяки цій армії 365 діб на рік середньостатистичний обиватель не бачить війну ніде, окрім телебачення. І коли слабий її відголос вривається у його життя - це викликає бурххиву реакцію спротиву

Для цієї категорії киян парад - це просто якась мутна екзотична обставина, що на кілька днів ускладнює пересування містом - і все. Завдяки цій армії 365 діб на рік середньостатистичний обиватель не бачить війну ніде, окрім телебачення. А може вимкнути її і там, може взагалі викинути зі своєї стрічки всі неприємні теми. І коли слабий відголос цієї війни вривається у його життя у вигляді трьох видовищних репетицій та заторів - це викликає бурну реакцію спротиву. Бо ж ми не хочемо згадувати цю тему, а ви і тут знайшли спосіб всунути її в нашу буденність!

Немає глибинних чи реально аргументованих причин несприйняття параду. Всі ці закиди типу "страну грабят і паради дєлают", "що за совок?!", "лучше би дєньгі на пєнсіанєрав пустілі!", "Порох піариться!", "портят асфальт!" - це все беззмістовні гасла, до яких і людям, що їх множать, немає ніякого діла, як і до предмета цих гасел. Елементарне прикриття для формалізації своєї злості від стояння в корці чи інших тимчасових незручностей. Або лівацтво головного мозку.

Парад на День Незалежності - це святкування головного дня країни, висловлення поваги та підтримки армії, що забезпечує існування нашої держави, та вшанування загиблих бійців

Тож із ції категорією і спорити немає сенсу. З цієї когорти ніхто не збирається дослухатись до контраргументів чи напрягати мізки.

Парад на День Незалежності - це святкування головного дня країни, висловлення поваги та підтримки армії, що забезпечує існування нашої держави, та вшанування загиблих бійців. Доводити очевидне контингенту, для якого парад і репетиції всього лиш причина затору - немає жодного сенсу.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі