Лише з однією варто вести діалог

Дбайливі друзі з садистськими нахилами постійно накидують мені лінки на популярні сторінки Києва в соцмережах, де піднімають питання про доцільність параду. З фокусом на, звісно ж, натовпи жителів, що заливають потоками жовчі репетиції і сам парад. Зі спортивного інтересу перечитав тонни коментарів і постів. Можна побачити чіткий поділ усіх хейтерів параду на дві категорії.

Перша, найменша з них - це ветерани чи чинні військові, які відчувають дисонанс різного ступеню між станом своєї частини та візуалкою парадів, або сприймають захід як танці на кістках загиблих друзів. Таких не бачив ніде в групах, але маю у власній стрічці Фейсбуку. По кожному з цих пунктів можна дати серйозні контраргументи. Але цю категорію та їх мотиви я добре розумію, тому тут просто треба діалог без лишніх емоцій.

Друга, наймасовіша категорія - це звичайні жителі, які цілий рік дупля не нарізають, що в цій країні відбувається на Донбасі, а живуть розміреним життям - зі своїм колом цілей та інтересів. І тут немає нічого аж критично поганого. Але бісить, коли першим рефлексом цієї аудиторії на парад та все, що він уособлює - є тупе, поверхневе, передбачуване й убоге хейтерство. Ніякої поваги до людей, що беруть у ньому участь, ніяких спроб розібратись бодай у базових фактах - з шашкою наголо голота несеться розпихувати болтів усім, кого зможе причепити до параду асоціаціями. Краще б цю енергію трансформували у звернення до органів влади/місцевого самоврядування та вирішення локальних проблем.

Для цієї категорії киян парад - це просто якась мутна екзотична обставина, що на кілька днів ускладнює пересування містом - і все. Завдяки цій армії 365 діб на рік середньостатистичний обиватель не бачить війну ніде, окрім телебачення. А може вимкнути її і там, може взагалі викинути зі своєї стрічки всі неприємні теми. І коли слабий відголос цієї війни вривається у його життя у вигляді трьох видовищних репетицій та заторів - це викликає бурну реакцію спротиву. Бо ж ми не хочемо згадувати цю тему, а ви і тут знайшли спосіб всунути її в нашу буденність!

Немає глибинних чи реально аргументованих причин несприйняття параду. Всі ці закиди типу "страну грабят і паради дєлают", "що за совок?!", "лучше би дєньгі на пєнсіанєрав пустілі!", "Порох піариться!", "портят асфальт!" - це все беззмістовні гасла, до яких і людям, що їх множать, немає ніякого діла, як і до предмета цих гасел. Елементарне прикриття для формалізації своєї злості від стояння в корці чи інших тимчасових незручностей. Або лівацтво головного мозку.

Тож із ції категорією і спорити немає сенсу. З цієї когорти ніхто не збирається дослухатись до контраргументів чи напрягати мізки.

Парад на День Незалежності - це святкування головного дня країни, висловлення поваги та підтримки армії, що забезпечує існування нашої держави, та вшанування загиблих бійців. Доводити очевидне контингенту, для якого парад і репетиції всього лиш причина затору - немає жодного сенсу.

Оригінал