Для Росії "спільне" – це було ваше стало наше

Таких випадків сотні

Україна ніяк не може до кінця розірвати ланцюги, що пов'язують її з імперсько-радянською історією. На просторі колишнього СРСР і Російської імперії колоніальне минуле маскується під псевдом "спільне". Хоча навряд чи колонізатор і колонізований можуть мати якусь позитивну "спільність". Хіба що негативну, таку, як у місцях ув'язнення виникає між в'язнями і тими, хто їх охороняв. Адже охорона має перебувати в таких самих умовах важкого клімату російської Півночі, Сибіру чи Далекого Сходу, як і "зеки", потерпати через географічну відірваність від такої-сякої цивілізації, через сіре повсякденне життя. Тож якась "спільність" (цілком вимушена) таки ж є. Але сумнівно, що люди й нації хотіли б такої "спільності" цілком добровільно.

На просторі колишнього СРСР і Російської імперії колоніальне минуле маскується під псевдом "спільне"

Москва цінує і береже духовну, емоційну залежність громадян новопосталої України від культурно-ментальних архетипів Росії. Зокрема, важливе значення має наявність усіляких святкових дат, що збігаються в часі та допомагають творити й поширювати міфи про "безпроблемне і безтурботне" життя в колишній "спільній" імперії. Задля цього імперія нав'язує і свою версію історії Другої світової війни. Так уможливлює у свідомості мільйонів українців різні пропагандистсько-провокаційні "безсмертні полки", що підтримує "Інтер" й інші представники промосковської телевізії в Україні, - пише Ігор Лосєв, для "Радіо Свобода".

У справі збереження контролю за мізками українців імперії допомагають (крім штатної агентури) й "корисні ідіоти" Кремля, які ніяк не можуть звільнитися від радянської ностальгії. А деякі навіть навчилися робити на цьому медійний бізнес.

Зберігати контроль за мізками українців імперії допомагають"корисні ідіоти" Кремля, які ніяк не можуть звільнитися від радянської ностальгії

Від 1991 року до 2014-го безперешкодно діяла системна руйнація духовної сфери України силами російської кінотелепропаганди з допомогою численних українських телеканалів. Це триває і сьогодні. Відбувається постійне нав'язування українському суспільству російських "героїв", світобачення, "цінностей".

Нині влада України намагається щось робити, зокрема заборонивши на українському ТБ оспівувати силові структури Російської Федерації. Але ж усі ті структури мають могутніх попередників, що дотепер не зникають з українських телеекранів. Яка різниця, прославляти ЧК-ГПУ-НКВД-КГБ чи сучасну російську ФСБ, котру політв'язень Кремля Олег Сенцов у виступі на російському репресивному суді назвав "Федеральною службою беспрєдєла"? Хіба ця ФСБ не є наступницею і спадкоємницею всіх структур червоного тоталітарного терору, їхньої методики і способів дії?

А чим прославляння Червоної (Радянської) армії краще за прославляння нинішніх збройних сил Російської Федерації?

Прославляння "великої вітчизняної війни" – це завжди прославляння Росії, її історії, її мілітарності, її тоталітарно-червоного режиму

Цих очевидних обставин не розуміли Кравчук, Кучма, Ющенко (про Януковича взагалі говорити не будемо), що й привело до трагічних подій 2014 року. Спроби цих президентів змусити ідеологічний комплекс "великої вітчизняної війни" попрацювати на Україну, на її геополітичну легітимацію закінчилися провалом. Адже прославляння цієї війни – це завжди в кінцевому підсумку прославляння Росії, її історії, її мілітарності, її тоталітарно-червоного режиму. І це також легітимація всіх його злочинів, бо перемога "все списує", все виправдовує, все покриває.

Одним із найяскравіших прикладів щодо того, чим насправді є російська ідеологічна категорія "спільне", є відносно недавня історія розподілу Чорноморського флоту. Після краху СРСР, Росія не бажала передати Україні весь ЧФ. Москва наполягла на тому, щоб колишній радянський Чорноморський флот вважався "спільним". У такому формальному статусі він проіснував до 1997 року.

"Спільний" російсько-український Чорноморський флот виконував усі накази Москви і не виконав жодного наказу Києва

Цікаво, що цей "російсько-український" флот виконував усі накази Москви і не виконав жодного наказу Києва. Цим "спільним" флотом командували тільки російські адмірали і ніколи українські. Особливий склад цього "українсько-російського" флоту виховували в антиукраїнському дусі виключно на зразках російсько-імперського патріотизму.

А скільки носилися як дурень з писаною торбою зі "спільним" проектом українсько-російського літака АН-70? Тільки поступово з російських ЗМІ зникли всі згадки про українське походження цього повітряного судна і воно рекламувалося як повністю російське… Таких випадків сотні. Історія вчить, що все "спільне" російсько-українське із залізною невідворотністю стає виключно російським.

В російській свідомості "спільне" означає "російське". І нічого більше

"Спільне" для РФ – це спосіб підкорення, контролю і перетворення будь-яких національних сутностей на питому російську реальність за принципом: було ваше, стало наше. В російській свідомості "спільне" означає "російське". І нічого більше.

P.S. Нинішнє піратство російського флоту в басейні Азовського моря Москва виправдовує тим, що це "спільне внутрішнє море Росії і України".

Copyright © 2017 RFE/ RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Мирослава Ґонґадзе Головний редактор і керівник Української служби "Голосу Америки"
Віктор Каспрук Політичний аналітик
Тарас Возняк Культуролог, директор Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького
Євген Іхельзон Засновник проекту "Я люблю Азію"
Сашко Даниленко Мультиплікатор, художник
Погода