Таких випадків сотні

Україна ніяк не може до кінця розірвати ланцюги, що пов'язують її з імперсько-радянською історією. На просторі колишнього СРСР і Російської імперії колоніальне минуле маскується під псевдом "спільне". Хоча навряд чи колонізатор і колонізований можуть мати якусь позитивну "спільність". Хіба що негативну, таку, як у місцях ув'язнення виникає між в'язнями і тими, хто їх охороняв. Адже охорона має перебувати в таких самих умовах важкого клімату російської Півночі, Сибіру чи Далекого Сходу, як і "зеки", потерпати через географічну відірваність від такої-сякої цивілізації, через сіре повсякденне життя. Тож якась "спільність" (цілком вимушена) таки ж є. Але сумнівно, що люди й нації хотіли б такої "спільності" цілком добровільно.

Москва цінує і береже духовну, емоційну залежність громадян новопосталої України від культурно-ментальних архетипів Росії. Зокрема, важливе значення має наявність усіляких святкових дат, що збігаються в часі та допомагають творити й поширювати міфи про "безпроблемне і безтурботне" життя в колишній "спільній" імперії. Задля цього імперія нав'язує і свою версію історії Другої світової війни. Так уможливлює у свідомості мільйонів українців різні пропагандистсько-провокаційні "безсмертні полки", що підтримує "Інтер" й інші представники промосковської телевізії в Україні, - пише Ігор Лосєв, для "Радіо Свобода".

У справі збереження контролю за мізками українців імперії допомагають (крім штатної агентури) й "корисні ідіоти" Кремля, які ніяк не можуть звільнитися від радянської ностальгії. А деякі навіть навчилися робити на цьому медійний бізнес.

Від 1991 року до 2014-го безперешкодно діяла системна руйнація духовної сфери України силами російської кінотелепропаганди з допомогою численних українських телеканалів. Це триває і сьогодні. Відбувається постійне нав'язування українському суспільству російських "героїв", світобачення, "цінностей".

Нині влада України намагається щось робити, зокрема заборонивши на українському ТБ оспівувати силові структури Російської Федерації. Але ж усі ті структури мають могутніх попередників, що дотепер не зникають з українських телеекранів. Яка різниця, прославляти ЧК-ГПУ-НКВД-КГБ чи сучасну російську ФСБ, котру політв'язень Кремля Олег Сенцов у виступі на російському репресивному суді назвав "Федеральною службою беспрєдєла"? Хіба ця ФСБ не є наступницею і спадкоємницею всіх структур червоного тоталітарного терору, їхньої методики і способів дії?

А чим прославляння Червоної (Радянської) армії краще за прославляння нинішніх збройних сил Російської Федерації?

Цих очевидних обставин не розуміли Кравчук, Кучма, Ющенко (про Януковича взагалі говорити не будемо), що й привело до трагічних подій 2014 року. Спроби цих президентів змусити ідеологічний комплекс "великої вітчизняної війни" попрацювати на Україну, на її геополітичну легітимацію закінчилися провалом. Адже прославляння цієї війни – це завжди в кінцевому підсумку прославляння Росії, її історії, її мілітарності, її тоталітарно-червоного режиму. І це також легітимація всіх його злочинів, бо перемога "все списує", все виправдовує, все покриває.

Одним із найяскравіших прикладів щодо того, чим насправді є російська ідеологічна категорія "спільне", є відносно недавня історія розподілу Чорноморського флоту. Після краху СРСР, Росія не бажала передати Україні весь ЧФ. Москва наполягла на тому, щоб колишній радянський Чорноморський флот вважався "спільним". У такому формальному статусі він проіснував до 1997 року.

Цікаво, що цей "російсько-український" флот виконував усі накази Москви і не виконав жодного наказу Києва. Цим "спільним" флотом командували тільки російські адмірали і ніколи українські. Особливий склад цього "українсько-російського" флоту виховували в антиукраїнському дусі виключно на зразках російсько-імперського патріотизму.

А скільки носилися як дурень з писаною торбою зі "спільним" проектом українсько-російського літака АН-70? Тільки поступово з російських ЗМІ зникли всі згадки про українське походження цього повітряного судна і воно рекламувалося як повністю російське… Таких випадків сотні. Історія вчить, що все "спільне" російсько-українське із залізною невідворотністю стає виключно російським.

"Спільне" для РФ – це спосіб підкорення, контролю і перетворення будь-яких національних сутностей на питому російську реальність за принципом: було ваше, стало наше. В російській свідомості "спільне" означає "російське". І нічого більше.

P.S. Нинішнє піратство російського флоту в басейні Азовського моря Москва виправдовує тим, що це "спільне внутрішнє море Росії і України".

Copyright © 2017 RFE/ RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода