Ексклюзивність закінчилася

Хай живе валютна лібералізація і ті 228 народних депутатів, які, нарешті, по-справжньому принесли користь Україні та її народу.

Як довго країна йшла до цієї великої мети. До неї, довгоочікуваної валютної лібералізації, нас наближали, як могли, тисячі мінял, які завзято вигукували по всіх кутах "долари, рублі, марочки" на початку 90-х. Нестримно рвався до валютних рахунків в іноземних банках у 2000-х український середній клас. А скільки прекрасних схем придумали наші малі, середні та великі бізнесмени за допомогою прибалтійських банків у 2010-і та скільки з них було зачищено чистими руками, гарячим серцем і холодними головами реформаторів з Нацбанку? Який шлях, скільки зламаних доль і ось він, блискучий фінал, - пише Іван Компан для NV.ua.

Що й казати, новий закон відкриває нашим грошам двері в абсолютно нове життя. Як безвізовий режим дозволив українцям простіше та частіше доторкатися до принад західної цивілізації, так і закон про валюту дасть можливість нашим заощадженням нарешті випурхнути з-під запорошених матраців і почати розмножуватися на глобальних ринках капіталу.

Хоча, ніде правди діти. Є, звичайно, і сумні нотки в цьому валютному святі. Тільки згадайте, якою соціальною владою володів власник доларів, наприклад, в 80-ті. У мене був друг, однокурсник, перспективний талановитий молодий математик. На літо в якості заохочення за відмінне вивчення складних теорем мама влаштовувала його в інтуристівський готель підношувачем багажу. Він, комсомолець, з ентузіазмом тягав валізи капіталістичним туристам, за що отримував в нагороду, на чай, долар або два. Дрібниця... Але за цю валютну дрібницю відчайдушно випивала скільки хочеш портвейну велика компанія його друзів, теж талановитих молодих математиків. Жодне написане по пам'яті рівняння "Шредінгера в нестаціонарному вигляді" не робило мого друга таким популярним, у тому числі й серед дівчат, як витрачений на випивку і веселощі нелегальний долар.

А пам'ятаєте, з якою важливістю заходила людина у валютний супермаркет, цей едем 90-х, де валютний змій спокушав співвітчизників незвичайною іноземною їжею в яскравих обгортках і випивкою в дивовижних пляшках з красивими етикетками. Це був райський сад, звідки безжальний охоронець-херувим своїм полум'яним мечем виганяв усіх грішних, які не володіли зеленими банкнотами. А як престижно для багатьох було відкривати рахунки в Швейцарії або хоча б на Кіпрі. Це вам не картка Ощадбанку з веселим бобром. Це статус! Це успіх! Це положення в суспільстві!

А тепер, все. Ексклюзивність закінчилася. Хто завгодно може поїхати за кордон, відкрити собі рахунок і хвалитися пластиковою карткою з іноземними написами. Починаючи з минулого тижня і назавжди (або поки НБУ не скасує валютну свободу, не отримавши в черговий раз грошей від МВФ), долари і рахунки за кордоном вже не будуть свідчити про вашу приналежність до касти брахманів українського капіталізму. Приятелі перестануть підлещуватися, а дівчата не будуть кидатися до вас на шию і клястися у вічній любові. Життя зміниться, раз і назавжди. Воно стане більш цивілізованим, розумним. Дозволить нам, трішки підучившись і неабияк потрудившись в пошуку прибуткових інвестиційних можливостей, створити собі якусь упевненість в завтрашньому дні. Як не старайся, з гривнею і рахунками в українських банках такого не виходило і найближчим часом не вийде.

Нова ера почалася! Велике спасибі за свято 228 народним обранцям, яких тепер можна з чистою совістю міняти на інших на наступних виборах. Вони повністю витратили свій законодавчий потенціал і добре ставлення до власного народу. Так що, інвестори, і на нашій вулиці нарешті свято.

Передруковується з дозволу автора