Януковича має судити воєнний трибунал
Який сенс викликати на суд людей, які ніколи не скажуть правди
26 червня Облонський районний суд міста Києва продовжив засідання у справі про державну зраду колишнього президента Віктора Януковича. Цього разу в якості свідка допитували його колишню помічницю Ганну Герман. Сам Янукович знаходиться в Росії. Його обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, державній зраді, пособництві РФ.
Суд ще з початку був схожий на шоу. При чому явно не на користь України.
Треба було вимагати, щоб Янукович особисто прибув в Україну на суд. А якщо не хоче, то судити його заочно. Без усіляких оцих дурнуватих і абсурдних телетрансляцій.
У результаті обрали найгірший варіант — комедію. І ця комедія працює проти нашої країни.
Ну що це за відеоконференція? Уявіть собі Нюрнберзький процес у такому форматі.
Такий гібридний суд може закінчитися для України гібридною поразкою
Людина, яка має бути підсудною, перебуває на території країни-агресора, яка веде війну проти України. І з території ворога дає якісь свідчення. Виходить гібридний суд. Такий гібридний суд може закінчитися для України гібридною поразкою. І не тільки юридичною, але і політичною.
Взагалі Януковича треба судити в режимі воєнного трибуналу. Не прибув сам на суд, тоді які можуть бути адвокати у відсутнього?
І який сенс викликати на суд людей, які все-одно ніколи правди не скажуть. Бо якщо скажуть, то їх і самих доведеться притягати до відповідальності. Вони це чудово розуміють, тому поводяться відповідно.
Знаючи нинішню систему, суд над Януковичем може тягнутися нескінченно, відкладатися. І зрештою не ухвалять ніякого чіткого рішення. Судді ж вміють тягнути час, коли хочуть Особливо коли цього хочуть ті, хто за ними стоїть.
Суд над Януковичем може тягнутися нескінченно, відкладатися. І зрештою не ухвалять ніякого чіткого рішення
Ситуація до виборів не зміниться, бо якщо зараз її зупинити, то всі бризки полетять на тих, хто надихав на подібне шоу. Напевно, у них ще вистачає трохи здорового глузду не плювати проти вітру.
Ігор Лосєв, для Gazeta.ua
Коментарі