Про українські серіали без українських героїв

Круті копи з невідомої країни

Трохи більше, ніж місяць тому, в ефірі телеканалу "2+2" стартував новий детективний серіал "Опер за викликом". Уже перші серії принесли каналу непогані рейтинги. Не знаю, коли керівництво телеканалу вирішило знімати другий сезон: від початку роботи над проектом чи відразу після цих втішних результатів. Але факт наочний – перші епізоди другого сезону вже пройшли в ефірі. Що можна вважати показовим прецедентом, коли говоримо про контент, адресований чоловікам, – саме дорослі мужчини є цільовою аудиторією серіалу, - пише Андрій Кокотюха для "Детектор медіа".

Питомо чоловічу аудиторію нарешті перестали сприймати за залишковим принципом. Ще не так давно історії, в яких не домінувала рожева любовна лінія чи бодай головну роль не тягнула на собі розлучена жінка 35–42 років, просто не приймали до розгляду. Жіноча аудиторія 50+ була сакральною, основною. Й виробники телевізійного продукту билися за неї, як дами певного віку – за право першими взяти автограф у Олега Винника. Показники "Опера за викликом" незабаром можуть все поміняти на користь чоловічих або, скажемо так, орієнтованих на чоловіків форматів.

Жіноча аудиторія вже не хоче споживати чисті мелодрами чи навіть криміналізовані. Глядачкам потрібен щовечора Мужик

Жіноча аудиторія вже не хоче споживати чисті мелодрами чи навіть криміналізовані. Глядачкам потрібен щовечора Мужик – саме так, із великої літери. Він втратив кохану, тому повністю віддається роботі. Він завжди прийде в останній момент, натовче писки поганим хлопцям, врятує й захистить. Артем Трофимов, герой "Опера за викликом" у виконанні Павла Вишнякова, – саме такий.

На цьому місці варто зробити невеличку паузу, згадавши дотичну до теми думку. Кожен десятий українець продовжує вірити в міф про переслідування в нашій країні російськомовного населення. І, водночас, 53% не підтримують заборони російських фільмів та артистів, а 44% – проти заборони російських телеканалів. Такі результати нещодавнього дослідження Київського міжнародного інституту соціології.

Ці дані проаналізував заступник директора Інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. На його думку, українське суспільство не стільки деградує, скільки приймає цінності противника. Ці цифри – показник того, наскільки ефективна інформаційна війна Росії проти України. Для значної частини суспільства російські серіали стали важливішими за власну свободу, за життя десятків тисяч убитих "русской весной". Але далі він висловлює думку, яку варто процитувати, особливо в контексті теми даної публікації: "Можна по-різному ставитись до російських серіалів, але – держава не спромоглась створити такого контенту, який би легально покрив потребу в низькоякісному інформаційному продукті на кшталт серіалів про мєнтів. Держава не змогла чітко заявити, яка роль Росії у війні з Україною".

Державним коштом справді не створено жодного серіалу, який міг би бодай спробувати стати альтернативою російським

Так, державним коштом справді не створено жодного серіалу, який міг би бодай спробувати стати альтернативою російським. Натомість великі медіагрупи займаються власним виробництвом. Заповнюючи ніші, звільнені після зачистки ефірів від російського продукту.

Саме формат "Опера за викликом" має всі складники для того, щоб замінити російські серіали "про мєнтів". Чим займається Артем Трофимов як оперативник Департаменту кримінальної розвідки? Здебільшого виконує місію таємного агента. У першій серії його не дарма порівнюють із Джеймсом Бондом. Він справді діє, як агент 007, причому навіть не зафільмований, а ще літературний герой Яна Флемінга. Хто не знає: всякий раз Бонд намагається увійти в оточення чергового ворога, його повсякчас досить швидко викривають, регулярно лупцюють, та він усе одно зриває ворожі плани.

Трофимову, як Бонду, не доручають побутових справ на кшталт вбивства коханкою багатого коханця. У сфері його інтересів – здебільшого справи, пов'язані з національною безпекою. Тут торгівля зброєю, ядерними відходами, міжнародний кримінал, незаконні збройні формування на кшталт охоронних структур, навіть космічна індустрія. Лише іноді – маніяк, для різноманітності. Словом, Департамент "порожняк не жене" й на дрібниці не розпиляється.

Лишається знайти відповідь, якої творці серіалу не дають: інтереси якої країни захищає крутий коп Трофимов

Лишається знайти відповідь, якої творці серіалу не дають: інтереси якої країни захищає крутий коп Трофимов та його наділені різними оперативними чеснотами колеги. В окремих серіях періодично звучить слово "країна". Курдські терористи в'їхали в країну. Злочинець залишив країну. У країні зникли чотири іноземні фотомоделі. І так далі. Час від часу зринають назви населених пунктів. Наприклад, Трофимову треба їхати в Загорськ. "Загорськ – де це?" – питає він, але географічних координат не отримує. А в одній із серій ми дізнаємося: офіс Департаменту розташований у п'ятнадцяти хвилинах їзди від автовокзалу. У якому місті якої країни знаходиться цей автовокзал? При тому, що я цілком приймаю правила гри: розташування всякого офісу в детективі завжди досить умовне. Якщо це не набережна Орфевр, 36 у Парижі, де знаходиться штаб кримінальної поліції. Або Скотленд-Ярд, штаб-квартира поліції Англії. Ну, або Москва, Петрівка, 38, тут без коментарів.

Круті копи, тим паче – такі успішні, як "Опер за викликом", мають чітко асоціюватися у глядача з українськими героями й українськими силовими структурами. Гаразд, нехай альтернативними, дієвішими за відомство пана Авакова. Але Джеймс Бонд, який бореться з російською радянською агентурою, – британський суперагент, представник демократичного світу, носій та експортер демократичних цінностей. Не обов'язково в кожному телевізійному детективі показувати Росію ворогом, а маніяків та наркоманів – проросійськи налаштованими дегенератами. Проте підкреслене українське громадянство хороших хлопців та дівчат, суперменів та супервумен, бійців та інтелектуалів – той самий метод, яким бажано творити контент, здатний покрити потребу в російському продукті. Маю надію, рано чи пізно українські герої з українськими прізвищами будуть ефективно боротися й перемагати в українських містах. До речі, мелодрам сказане теж стосується.

І наостанок трохи крамоли: якщо дотримуватися сказаних вище побажань, російська мова героїв – це не аж такий злочин.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Євгенія Кузнєцова Письменниця
Антон Сененко Cтарший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
Андрій Веселовський Дипломат, колишній представник України в Європейському Союзі
Олена Подолян Психотерапевтка, директорка ГО "Форпост"
Мирослава Барчук Журналістка