Російські серіали проти Збройних сил України

Українське суспільство приймає цінності противника

Лише 52% українців покладають вину від початку війни на Донбасі на Росію. 15% взагалі вважають, що винна в усьому Україна, а третина – не визначилась, хто напав і чотири роки тероризує населення 45 мільйонної країни. Такі дані останнього опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Ці цифри можна по різному оцінювати. Можливо, це - результат втоми від війни. Без сумнів, проблеми із затяжною війною властиві багатьом збройним конфліктам. Спочатку відбувається зростання патріотизму. А пізніше, коли перемоги немає і ближчим часом не прогнозується, війна переростає в "окопну" - позиційну. Суспільство не просто звикає до насилля. Воно переходить від стадії емоційного піднесення до апатії, фрустрації та деградації моральних цінностей. Відчуття загального облому. Це - об'єктивний процес нереалізованої перемоги.

Але є ще й інший бік. Проросійський меседж залишається впливовим. Кожен десятий продовжує вірити у міф про переслідування у нашій країні російськомовного населення. І, водночас, 53% не підтримують заборони російських фільмів та артистів, а 44% - проти заборони російських телеканалів.

Опитування показує, що українське суспільство не стільки деградує, скільки приймає цінності противника. Ці цифри – показник того, наскільки ефективна інформаційна війна Росії проти України. Коли для значної частини суспільства російські серіали стали важливішими за власну свободу, за життя десятків тисяч убитих "русской весной", за життя тих, хто поліг захищаючи можливість кожного висловлювати власне "фе" своїй владі. Ні, українці і далі хотітимуть перемоги. Але так, щоб воював хтось інший, щоб його не чіпали, і не обмежували. А перемога – одна на всіх.

Українці і далі хотітимуть перемоги. Але так, щоб воював хтось інший, щоб його не чіпали, і не обмежували. А перемога – одна на всіх

Ці цифри – також результат низької ефективності прямих заборон. Держава просто заборонила російські серіали, "забувши", що ми живемо в інформаційному віці піратських технологій, де будь-який серіал можна передивитись онлайн. Можна по-різному ставитись до російських серіалів, але - держава не спромоглась створити такого контенту, який би легально покрив потребу в низькоякісному інформаційному продукті на кшталт серіалів про мєнтів. Держава не змогла чітко заявити, яка роль Росії у війні з Україною. Так, на словах у нас війна, а на ділі – відновлення економічних зв'язків. Навіть російських дипломатів у нас відсилають не за війну на Донбасі, а у знак солідарності за хімічні атаки у Великій Британії.

Радує те, що більшість наших громадян розуміють, хто стоїть за тим, що у житті кожного українця з'явився період "до війни". Що більшість українців лишаються патріотами. Але чи збережеться ця більшість до наступних виборів? І чи не призведе такий стан суспільства до того, що нам загрожує не зовнішня окупація, не російський військовий наступ, а окупація внутрішня, коли українці своїми ж руками проголосують за тих, хто виступатиме за відновлення "братських зв'язків з Росією". Для чого танки, якщо існують російські серіали?

Богдан Петренко, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олександр Сосницький Доброволець, підприємець
Володимир Василенко Правознавець-міжнародник
Всеволод Кевлич Футбольний і тенісний експерт
Марія Моісеєва Медіа-продюсер української служби "Голосу Америки"
Олена Косенко Психолог
Погода