Вашингтон знайшов "ахіллесову п'яту" путінського режиму

Справжні санкції Заходу здатні обвалити "путіноміку" без жодного коливання нафтових цін

Падав рубль, падали акції провідних компаній, зникали інвестори - а нафтові ціни навіть росли. При цьому варто зауважити, що від самовпевненості російських керівників не залишилося і сліду.

Прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв пообіцяв допомогти постраждалим - очевидно, за кошти державного бюджету. А прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков назвав санкції "кричущим нехтуванням всього і вся". Виникає питання - а чому ж саме ці санкції? А попередні не були нехтуванням?, - пише Віталій Портников для espreso.tv.

А тому, що це - справжні санкції проти справжніх олігархів.

Проти тієї системи, яка збудована Борисом Єльциним і збережена Володимиром Путіним - системи мафіозно-олігархічної держави. У цієї держави є свої "авторитети" - такі, як Олег Дерипаска або Віктор Вексельберг. І свої державотворчі компанії. Американські санкції торкнулися саме їх. І ясно, що процес може бути продовжений, його фігурантами стануть інші олігархи і компанії.

Можна, звичайно, сказати, що Путін більше не хоче захищати ці інтереси, що він зацікавлений в тому, щоб гроші товстосумів повернулися до Росії. Але, з іншого боку, зять Путіна Кирило Шамалов (його вважають розпорядником путінських ресурсів) - теж фігурант списку санкцій. І він - олігарх, а не співробітник прокуратури або Слідчого комітету.

І сам Путін, по суті - теж олігарх. І теж зацікавлений в збереженні існуючої системи. Системи, яка зводиться до простої формули: крадемо в Росії, вкладаємо і живемо на Заході. Для Путіна та інших чиновників, звичайно, жити на Заході - не головне. Але головне - вкладати, зберігати і примножувати. Росія для цього явно не є пристосованою.

Американські санкції виявилися ударом по цій системі. Можна, звичайно, створювати нову, герметично закриту. Але чи буде вона ефективна, чи прогодує населення? І головне - а навіщо така система потрібна олігархам - тим, чиї інтереси захищають держава і Путін?

У Кремлі не виключають, що Путін зустрінеться з постраждалими і пояснить, навіщо. Але поки що Роман Абрамович відправився не до Росії, а до США. І це теж багато про що говорить.

Можливо, якби Захід діяв так само рішуче відразу ж після анексії Криму, багато чому вдалося б запобігти. Політика умиротворення агресора ніколи не призводила до позитивних результатів - не призвела і цього разу.

Але обговорювати, що було б, якби у Вашингтоні вчасно зрозуміли, що напад на Україну - не якийсь там внутрішній конфлікт на пострадянському просторі, а удар по всьому Заходу, зараз вже немає сенсу. Головне, що путінський режим після нових американських санкцій виразно виявив своє вразливе місце, ту саму "ахіллесову п'яту", по якій і слід бити аж до краху режиму або хоча б до його повного приборкання.