Результат протистояння антикорупціонерів та влади
Хто винен у треші з е-деклараціями?
1. Деякі окремі популярні антикорупціонери. Вони вирішили монополізувати право на боротьбу з корупцією (тільки ми є правильними борцями). Застосовують низькі стандарти аргументів (звинувачують на емоціях, а не на фактах, ігнорують презумпцію невинності). Не поважають право інших на іншу думку (атакують тих, хто не вважає боротьбу з корупцією єдиною найважливішою реформою). Поводяться, як в шоу-бізнесі (ефіри, скандали, постійний хайп та драма). Адвокатують екстремальне декларування (декларувати мають всі держслужбовці й усе що тільки можна, і постійно, і публічно).
Результат - дискредитація антикорупційного руху в очах частини суспільства та зменшення суспільної і експертної підтримки. Також створення ворогів серед великої частини бюрократії та влади, навіть тих, хто не є корупціонерами.
2. Деякі офіцери міжнародних донорів та організацій. Вони підтримують екстремальне декларування та фінансують деяких окремих антикорупціонерів, які поводяться дуже дивно.
Результат - певна делегітимізація цих організацій та окремих офіцерів серед частини суспільства, експертного та політичного середовища. Створення підґрунтя для зайвих конфліктів у суспільстві та між міжнародними організаціями, урядами й українською владою.
Українська влада постійно розповідає, як хоче вирішити проблему з е-деклараціями, але робить протилежне
3. Українська влада, особливо депутати, президент, та прем'єр. Вони постійно розповідають, як хочуть вирішити проблему з е-деклараціями, але насправді, роблять протилежне. Найгірше, що вони керуються бажанням помсти до деяких окремих антикорупціонерів з першого пункту, але всі це розуміють. Це делегітимізовує владу і зменшує її суспільну підтримку.
Результат - боротьба з корупцією не дуже відбувається (чи сталось щось з головою хоч однієї партії чи одним заступником голови адміністрації за не декларування членів сім'ї, коханців та коханок з якими вони живуть? Ні!), влада втратила в підтримці та ще раз посварилась з іноземними донорами та урядами, антикорупційний рух зменшив свою легітимність, а порядок денний перейшов від боротьби з корупцією у вищій владі до декларацій активістів. Звичайно, кожна сторона звинувачує іншу і ніхто не хоче визнавати свої помилки та погоджуватись на компроміс.
Коментарі