Результат протистояння антикорупціонерів та влади

Хто винен у треші з е-деклараціями?

1. Деякі окремі популярні антикорупціонери. Вони вирішили монополізувати право на боротьбу з корупцією (тільки ми є правильними борцями). Застосовують низькі стандарти аргументів (звинувачують на емоціях, а не на фактах, ігнорують презумпцію невинності). Не поважають право інших на іншу думку (атакують тих, хто не вважає боротьбу з корупцією єдиною найважливішою реформою). Поводяться, як в шоу-бізнесі (ефіри, скандали, постійний хайп та драма). Адвокатують екстремальне декларування (декларувати мають всі держслужбовці й усе що тільки можна, і постійно, і публічно).

Результат - дискредитація антикорупційного руху в очах частини суспільства та зменшення суспільної і експертної підтримки. Також створення ворогів серед великої частини бюрократії та влади, навіть тих, хто не є корупціонерами.

2. Деякі офіцери міжнародних донорів та організацій. Вони підтримують екстремальне декларування та фінансують деяких окремих антикорупціонерів, які поводяться дуже дивно.

Результат - певна делегітимізація цих організацій та окремих офіцерів серед частини суспільства, експертного та політичного середовища. Створення підґрунтя для зайвих конфліктів у суспільстві та між міжнародними організаціями, урядами й українською владою.

Українська влада постійно розповідає, як хоче вирішити проблему з е-деклараціями, але робить протилежне

3. Українська влада, особливо депутати, президент, та прем'єр. Вони постійно розповідають, як хочуть вирішити проблему з е-деклараціями, але насправді, роблять протилежне. Найгірше, що вони керуються бажанням помсти до деяких окремих антикорупціонерів з першого пункту, але всі це розуміють. Це делегітимізовує владу і зменшує її суспільну підтримку.

Результат - боротьба з корупцією не дуже відбувається (чи сталось щось з головою хоч однієї партії чи одним заступником голови адміністрації за не декларування членів сім'ї, коханців та коханок з якими вони живуть? Ні!), влада втратила в підтримці та ще раз посварилась з іноземними донорами та урядами, антикорупційний рух зменшив свою легітимність, а порядок денний перейшов від боротьби з корупцією у вищій владі до декларацій активістів. Звичайно, кожна сторона звинувачує іншу і ніхто не хоче визнавати свої помилки та погоджуватись на компроміс.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Мирослава Ґонґадзе Головний редактор і керівник Української служби "Голосу Америки"
Віктор Каспрук Політичний аналітик
Тарас Возняк Культуролог, директор Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького
Євген Іхельзон Засновник проекту "Я люблю Азію"
Сашко Даниленко Мультиплікатор, художник
Погода