Державний переворот: уроки історії
Прокльони і ненависть - українці повернули не туди
Тривожно. Стидно. І прикро за українців. Багато хто хоче крові. Багато крові. Спочатку дивився стрім з Європейської площі у Києві, коли прихильники Саакашвілі пробували встановити сцену для віче. Сумно, що державні мужі, котрі на крові українців зайшли у владу, затуляють рота українцям. Нагнали поліції та нацгвардійців, аби завадити.
Розлючені українці зганяли злість на молодих нацгвадійцях та поліцейських. Погрожували розправою. Мені ніяково від прокльонів, котрі виливала жіночка на голови нацгвардійців з побажаннями бездітності та смерті близьких.
А вчора країна почула, як може впасти люстра з-під купола Верховної Ради, як можна знищити весь склад Кабміну, частину депутатів та вбити президента. Народ цілий день слухав генпрокурора про плановані теракти у Києві, пояснення Савченко. І почалися обговорення у громадському транспорті, в магазинах, на кухнях.
Мені тривожно від почутого. Більшість зичить смерті усім. Усім! Про наслідки ніхто не думає. Не думають, що при хаосі не буде поліції, коли їх прийде вбивати чи грабувати сильніший. Як Надія Савченко наївно вірила, що вчинивши вбивствами переворот, зробить щось добре для країни, і про наслідки не думала. Бо мізки промиті настільки, що антизомбін буде безсилий. Некваліфікована Савченко є відображенням великої частини суспільства. Вони хочуть змін для себе, але не хочуть мінятися самі. Вони хочуть щось для цього зробити, але не розуміють що. Тому живуть у двох паралельних крайнощах: скиглити і плакати або вбити всіх, кому краще за них.
Знищення керівної верхівки держави тягне за собою втрату державності. Як і тотальна ненависть довкола
Люмпен завжди чекає на доброго пана, котрий нагодує, вдягне, та зробить всю роботу за нього. Пана кличе, на пана молиться, пану продається. А потім розіпне. Бо не дав.
Надія і без оперативного відео вже наговорила на два терміни, хоча і не сяде. Ця справа розлетиться. Якби Савченко становила небезпеку, то її прибрали б як Чорновола, Сашка Білого чи Лісника. А так - розігрується спектакль для лохів. Трохи відбілюється Генпрокуратура, трохи домальовується віри у наші спецслужби. Піпл запасся попкорном та хлопає вухами. Якби Савченко хоч трохи вчила історію України, або історії державних переворотів - то знала б, що знищення керівної верхівки держави тягне за собою втрату державності. Як і тотальна ненависть довкола.
Тарас Елейко, для Gazeta.ua
