Хто годуватиме Донбас

Регіон задорогий і для Москви, і для Києва

Твердий намір Росії різко скоротити в 2018 і 2019 роках фінансування так званих ДНР і ЛНР матеріалізує класичне запитання з безсмертного твору Михайла Булгакова: "А где я харчеваться буду?!" Дійсно, варіантів небагато. Власне - два. Україна і/або Росія. Прогодувати себе самостійно невизнані республіки вже не можуть і в доступній для огляду перспективі не зможуть. Ось тільки зміст цілого регіону із затопленими шахтами і розпиляними на метал підприємствами занадто важка ноша для когось одного.

За Мінськими угодами, весь фінансовий тягар повинен лягти саме на Україну

За фактом зараз вмістом Донбасу займаються відразу обидві держави - Україна і Росія. При цьому останнім дуже хотіло б скоротити свої витрати до мінімуму, обмежуючись оплатою ідеологів і пропаганди. В принципі, цей сценарій і мають на увазі Мінські угоди - весь фінансовий тягар повинен лягти саме на Україну. Втім, Києву і сьогодні Донбас влітає в пристойну копієчку. Але на відміну від Москви, Україна нічого не отримує натомість, пише Кирило Сазонов для "Обозревателя".

Що оплачує Росія на Донбасі? В першу чергу найманців, "ополченців", весь силовий блок. Крім того, зі зрозумілих причин, через бюджет "республік" Кремль фінансує всю адміністративну вертикаль. Плюс на Москву лягає оплата всіх бюджетних установ - вчителі, лікарі, комунальники. В обмін на це РФ отримує недороге вугіллячко з шахт Донецької та Луганської областей, яке потім за допомогою схем через підприємства Південної Осетії відправляє на експорт. Україна вкладає в Донбас теж цілком пристойні суми. Це в першу чергу пенсії і соціальні виплати. Не отримуючи натомість ні копійки податків або пенсійних внесків. Все це залишається в руках місцевих окупаційних адміністрацій та працює на російські інтереси.

У законв про реіньеграцію окупованих територій немає жодного слова про гроші

За фактом сьогодні Донбас став економічної тягарем для обох держав. І досить дорого обходиться, як Москві, так і Києву. Але якщо ми говоримо про реалізацію Мінська і повернення Донбасу повністю під контроль України, резонно буде поставити одне питання - хто заплатить за все це свято життя? Створення нових виробництв з робочими місцями в регіоні коштує мільярди доларів - таких грошей в України немає навіть у віддаленій перспективі. А податків звідти кіт наплакав. Та й щомісячні витрати, які перейдуть до нас в якості сумнівного бонусу після відходу російської армії, дуже серйозна сума. Додайте до цього ще мільярди на відновлення інфраструктури.

Зараз свого роду дорожньою картою по поверненню окупованих територій є закон про реінтеграцію Донбасу, який підготували в РНБО, а президент вніс до Верховної Ради. У жовтні його проголосували в першому читанні. На цьому тижні депутати мали намір проголосувати остаточно, але процес злегка розтягнеться, так як вже подано понад дві тисячі поправок. Закон хороший, називає Росію агресором, а території визнає окупованими, що серйозно посилює наші позиції на переговорах. Але в ньому немає ні слова про гроші, які нам будуть потрібні відразу після повернення регіону. Ані слова. Але питання потрібно ставити вже зараз, бо потім ми з ним нікому не будемо потрібні. Ні Росії, ні західним партнерам. Проблеми індіанців шерифа не хвилюють.

Передруковується з дозволу редакції "Обозревателя"

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юнус Ердогду турецький журналіст
Василь Воскобойник Президент Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування
Андрій Бондар Поет, публіцист, перекладач
Олена Кононенко Експерт із аграрних питань
Віктор Таран Політолог