Змінюйся або помри

Громадянське суспільство готове дати збій прогнилій системі

Із нинішньою владною "елітою" Україна приречена. Загроза полягає в тому, що система чинить із народом за принципом "звареної жаби". Це коли температуру підвищують поступово, і "жаба" навіть не розуміє, що відбувається і що її вже засудили до обіду.

Я знаю, що українці здатні на об'єднання "за п'ять хвилин до розстрілу", але сьогодні поріг самозбереження повинен бути вище п'яти хвилин. Адже українців вже розстрілювали і продовжують це робити на економічному, соціальному і фізичному рівнях. І якщо нічого не змінити якомога швидше, об'єднуватися вже буде нікому і ні за що.

Нова стара система, яка особисто у мене асоціюється з Порошенком, на очах ламає мрії і плани українців, які віддавали останнє заради ідеалів Майдану, Свободи, європейської інтеграції. Система не просто топче всіх їх, а насміхається над адептами.

Хотіли в Європу? Україна №1 по робочій еміграції. Хотіли свободу? Ніхто вас не тримає, можете реалізувати своє право в іншій країні. Хотіли демократію? Не питання - раз в п'ять років з дозволу олігархів і "еліти" зможете вибрати президента і парламент. Правда, ці вибори будуть розіграні за правилами тих, у кого в руках вся влада і ресурси. Тому і нібито демократична процедура виборів у корені нічого не вирішить.

У мене складається враження, що "олігархічний консенсус" переграв сам себе і зайшов в той же глухий кут, що й СРСР на заході свого існування. Самим грабунком країни, зубожінням народу і "перестановкою ліжок" ситуацію змінити неможливо.

Очевидна все більша прірва між громадянським суспільством і елітами, коли перші не можуть, а другі не хочуть. Така ж ситуація спостерігалася в 2013 році, тільки економічно і політично була стабільніша і більш передбачувана, ніж сьогодні.

Порошенко нагадує Брежнєва, який всіляко намагається законсервувати ситуацію на користь себе і свого оточення. При цьому, вона ось-ось може вибухнути - тоді ніякі спроби зупинити машину на повному ходу вже не допоможуть. Ця машина і так повільно котилася, але події 2013-2014 років збільшили швидкість до 100 км/ на годину і вона тільки продовжує зростати паралельно з невдоволенням, люттю і відчаєм українського суспільства.

Чи потрібне країні перезавантаження? Так, безумовно. Чи є план-рішення-стратегія-лідер для цього? На жаль, поки таких фігур немає, але вони поступово з'являються на тлі тих чи інших соціальних потрясінь.

Як і в 2013 році, сьогодні на плечах президента лежить колосальний вибір: або він повністю добиває цю країну своєю консервацією в компанії "олігархічного консенсусу", або дає дорогу для нових сил - поколінню Майдану прийти в парламент зі свіжими ідеями й істинним, а не награним патріотизмом.

Але чим далі, тим більше мені здається, що ні президент, ні його найближче оточення не розуміють всієї серйозності ситуації в їх країні. Точно такі ж окуляри носив Яник, коли його попереджали про наслідки непідписання асоціації з ЄС. На жаль, історія не вчить мешканців Банкової. А наслідки можуть бути плачевними для всієї країни.

Найближчим часом президент повинен усвідомити особисто, що в своїй діяльності має спиратися не на Вашингтон, Брюссель, Мінськ-2 або олігархів. Коли країна в такій жорсткій зоні турбулентності, спиратися можна тільки на власний народ. А для цього необхідна довіра, стратегія і взаєморозуміння.

Інакше - країна приречена, і ніякі транші МВФ не допоможуть впоратися з кризою, яка продовжує наростати між українським суспільством і елітами. В даному випадку консервація ситуації подібна "вареної жаби" - всі зрозуміють, що сталося, лише під час обіду. На жаль, український народ дав себе поставити в невигідне становище, з якого необхідно терміново вибиратися.

Що робити? У своїх діях я б узагалі перестав апелювати до влади як такої. Тих патріотів, які хотіли змін, система вже давно викинула. Решта пристосувалися або ж продовжують носити рожеві окуляри і вірити в "покращення".

Все ядро ​​і енергія, як і в 2013 році, сьогодні знаходяться на рівні громадянського суспільства. Воно зміцніло за останні кілька років. І я впевнений - готове дати ще не один бій прогнилій системі, яка не дає країні розвиватися в європейському напрямку.

Часи гасел і голослівних заяв пішли в минуле. Тільки конкретні дії і досягнення. Тільки сильні особистості і їх харизма. Тільки конкретні цілі і мрії здатні врятувати цю країну. Чим більше змін у будь-яку сторону (вибори, політичні рокіровки, економічні спади і підйоми) - тим краще. В іншому випадку - консервація поступово призведе до загнивання і остаточного скочування країни в "буферну зону", яку швидше за все захочуть зробити вибір наші сусіди як на Заході, так і на Сході.

Головним питанням цієї осені я ставлю: чи зможе нове покоління Майдану дати бій і перемогти систему, яка вкоренилася за останні кілька років особливо міцно? Тепер на це буде потрібно ще більше сил.

Зволікання з новим проєвропейським об'єднанням із кожним днем ​​все більше затягує зашморг на шиї України. Воно має не тільки показати народу шлях до Землі Обітованої, але і привести його туди буквально за руку.

Це об'єднання має нести скоріше не політичні, а месіанські смисли, які зароджувалися на українських землях упродовж тисячоліть і повинні бути легко сприйняті громадянами цієї країни. В іншому випадку, нове покоління "євроінтеграторів" писатиме книги і рекомендації, перебуваючи далеко, в вигнанні зі своєї Батьківщини. Система їх передавить, перекупить, депортує з країни.

Як висловився Трамп під час своєї промови в ООН - "змінюйся або помри". Сьогодні для України цей вибір став гостро як ніколи. Країна або кардинально зміниться або скотиться в обійми своїм вчорашнім ворогам і колишнім союзникам.

Тому, прийшов час об'єднатися і наступати широким проєвропейським фронтом, бо 5 хвилин вже давно пройшли.

Оригінал