Про що говорили Керрі та Путін
Задачею номер один для Білого Дому є затягнути Путіна в наземну операцію в Сирії. Щоб він почав нести прямі втрати, як це колись було з Радянським Союзом в Афганістані. З одного боку затягнути Росію в наземну операцію, при тому пообіцявши певні привілеї, а з другого - зробити все можливе аби зберегти санкції Заходу. Задача Штатів — поставити Росію на розтяжку поміж конфліктом в Сирії і конфліктом в Україні. І помножити все це на внутрішньо-політичні й економічні проблеми.
3,5 год тривала зустріч поміж американським Держсекретарем Джоном Керрі та російським президентом Володимиром Путіним 15 грудня. Перед своїм візитом до Москви Керрі поговорив по телефону із Петром Порошенком і запевнив, що "можлива координація із РФ із важливих питань міжнародної повістки не буде здійснюватися за рахунок України".
На цій зустрічі Україна не була на такій повістці дня, як, наприклад, минулого разу. Джо Байден, будучи тут минулого тижня, заявив, що США підтримує інтереси України, а "Мінськ" має бути виконаний. Але ніхто не знає, що буде після першого січня, коли "мінські домовленості" мають бути завершені. В цьому контексті теж йшли переговори.
Першим питанням була справді Сирія, міжнародна коаліція у боротьбі з ІДІЛом, можлива відставка Башара Асада, мирні переговори поміж сирійською владою і поміркованою опозицією. Задачею Білого Дому є зміщення Асада на когось із поміркованої опозиції і перевибори в Сирії. Але тепер Білий Дім починає сумніватися в цьому питанні, бо розуміє, що на місце Асада може прийти хтось із ІДІЛу або з більш радикального угрупування. Тому намагається знайти із Путіним загальний контекст і спільні знаменники по Сирії.
Задачею номер один для Білого Дому є затягнути Путіна в наземну операцію в Сирії. Щоб він почав нести прямі втрати, як це колись було з Радянським Союзом в Афганістані. З одного боку затягнути Росію в наземну операцію, при тому пообіцявши певні привілеї, а з другого - зробити все можливе, аби зберегти санкції Заходу. Задача Штатів — поставити Росію на розтяжку поміж конфліктом в Сирії і конфліктом в Україні. І помножити все це на внутрішньо-політичні й економічні проблеми.
Взагалі, це був третій візит Керрі до Росії за цей рік. У нього важлива посада — держсекретар, дипломат, тому може через це м'яко виражається. Разом з ним в делегації була Вікторія Нуланд, яка відома своєю позицією непримиренності до Путіна. Вона не просто спостерігач, а більш ключовий гравець по Євразії, ніж Керрі. Друга людина — посол Джон Теффт. Він так само відомий своєю недружелюбністю до путінського режиму. Команда там була досить серйозна. І візитами такого рівня людей, Штати намагаються пестити самолюбство Путіна. Але при тому кулак у кишені або за спиною американська дипломатія тримає.
