Трамп має дорожити, що зустрівся з Порошенком

Чому зустріч американського й українського президентів пройшла без помпезності

Зустріч президентів Сполучених Штатів і України з першого дня, коли стало відомо про її можливе проведення, викликала жваві коментарі. Як і слід було очікувати, скептичне ставлення російських пропагандистів до зустрічі практично повністю співпало з відношенням українських недоброзичливців Порошенко.

Перші намагалися применшити той факт, що президент США зустрічається з президентом України ще до зустрічі з російським президентом. Другим зовнішньополітичне досягнення власної держави здавалося особистим досягненням Порошенко. Ненависть часто зустрічається з дурістю, і нічого несподіваного тут не бачу. А ось те, що в Білому домі пішли на зустріч з Порошенком до саміту "двадцятки", до контакту Трампа і Путіна - це дійсно несподіванка, пише Віталій Портников на Ліга.net.

Якби не розслідування можливих контактів представників оточення Трампа з росіянами - розслідування, фігурантом якого виявився, судячи з його власними словами, сам президент США - такої зустрічі просто могло б не бути.

Ті, хто коментує зустріч Порошенко і Трампа і те, як вона пройшла, не розуміють одного. Ця зустріч потрібна була американському президенту набагато більше, ніж президенту України. Це Трамп повинен дорожити тим фактом, що він зустрівся з Порошенком в Білому домі, це йому важливо обставити зустріч так, щоб показати незалежність своїх намірів і від розслідування, і від Путіна. Президент України - це щит Трампа. Це той, хто дає йому можливість потім розмовляти з Путіним, не побоюючись звинувачень в залежності від Кремля.

При цьому Трамп і співробітники його адміністрації чудово розуміють, що візит президента України в Білий дім на тлі розгортання розслідування з непередбачуваним результатом виглядає в очах американської громадської думки саме як спроба захиститися. Тому цей візит і не міг бути іншим. Показна помпезність привела б до коментарів, що Трамп настільки боїться розслідування в своїх зв'язках з росіянами, що готовий буквально падати в обійми українського гостя і розстеляти перед ним килимові доріжки.

Ні, в Білому домі хотіли показати, що це звичайний робочий візит. Що не відбувається нічого незвичайного, просто приїхав український президент, як він завжди приїжджав. Провів переговори з віце-президентом США, як він завжди проводив. Зустрівся на кілька хвилин з президентом, як він завжди зустрічався - адже Обама теж не проводив з гостем з Києва багатогодинних переговорів! Нічого не змінилося, все йде, як зазвичай - ось головне послання адміністрації! Зрозуміло, що при цьому вона ризикує бути звинуваченою своїми опонентами в неуважності до української кризи. У тому, що з Порошенком поговорили занадто мало, що не досягнули нічого серйозного. Та краще бути звинуваченими в неуважності, ніж у слабкості!

Підхід адміністрації Трампа до методів підтримки України все ще не вироблений - і поки не може бути вироблений, бо він буде визначатися не тільки зовнішньополітичним, а й американським внутрішньополітичним контекстом. І значення України по ходу розвитку подій буде тільки зростати.

Тим часом, змінилося дійсно дуже багато. Досить згадати, як проходила передвиборна кампанія Трампа, як з його передвиборної програми прямо на з'їзді республіканців, тих самих республіканців, які завжди звинувачували Білий дім в надмірно м'якому відношенні до Путіна, були вилучені слова про підтримку України. Як сам будівельний магнат розсипався в вираженні симпатій до російського президента і говорив про якийсь фантастичною "великий угоді" з Росією, при якій українська криза очевидно йшов на третій план. Це відношення до реалій не змінилося і після приходу Трампа в Білий дім, не дивлячись на присутність яструбів в його адміністрації.

Щось всерйоз змінюватися початок тільки після скандальної відставки радника з національної безпеки Флінна і почала розслідування - і приїзд Порошенко в Вашингтон слід розглядати саме в ключі цих великих американських змін. При цьому загальний підхід нової адміністрації до вирішення української кризи та до методів підтримки України все ще не вироблений і не може бути вироблений, так як на цей раз він буде визначатися не тільки зовнішньополітичним, але і внутрішньополітичним контекстом - і значення України по ходу розвитку подій буде тільки зростати просто тому, що ніякої іншої реальної захисту від звинувачень в залежності від Путіна у американського президента просто не існує.