Німецький урок для України

Важливо не просто бути "щасливчиком", важливо вміти скористатися шансом

Колишній федеральний канцлер Гельмут Коль – суперечливий політик. Навіть зараз, в момент прощання, згадують не тільки про його безперечні заслуги, але і про темні сторони особистості. Про надмірну самовпевненість, яка призвела до поразки ХДС після довгих років правління – партію відновлювала і повертала до влади вже Ангела Меркель. Про "чорні каси" партії, які знищили його кар'єру. Про складні стосунки із соратниками.

Але завтра про все це забудуть, а ось місце в історії "канцлера німецької єдності" залишиться, - пише Віталій Портніков для "Радіо Свобода".

Те, що Коль виявився першим канцлером об'єднаної Німеччини, можна вважати простим везінням – зараз це виглядає саме так. Адже якби не розвалився Радянський Союз, якби у керівників "імперії зла" не зникли б можливості для фінансування соціалістичного табору, то НДР могла існувати ще дуже довго. Так, звичайно, ситуація розвивалася на користь Коля.

Але супротивники об'єднання країни були не тільки в Москві. Вони були в Парижі. Вони були в Лондоні. Президент Франції Франсуа Міттеран і прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер боялися об'єднання Німеччини більше, ніж президент СРСР Михайло Горбачов. Тому що вони розуміли – з такою Німеччиною Європа стане зовсім іншою, світ стане зовсім іншим. Колю довелося проявити чудеса дипломатичного мистецтва, щоб переконати своїх європейських союзників не боятися об'єднаної Німеччини. Але і це було ще не все. Москва хотіла, щоб об'єднана Німеччина стала нейтральною країною, щоб ФРН вийшла з НАТО, а НДР – із Варшавського договору. Це фактично знищувало саму архітектуру євроатлантичної безпеки. І Колю вдалося відстояти НАТО і роль Німеччини в альянсі. Радянські солдати пішли, а НАТО не тільки залишилося, але і стало просуватися далі на схід. І в цьому майбутньому посиленні і розширенні альянсу демократій – велика заслуга "канцлера єдності".

Як і в оформленні єдиної Європи, для якої нова Німеччина стала не загрозою, а гарантією розвитку. Заради цієї єдності Коль не побоявся відмовитися від головної економічної гордості післявоєнної ФРН – знаменитої німецької марки. І ця відмова дозволила створити зовсім іншу Європу – Європу рівних можливостей. Так, Євросоюз зараз переживає кризу. Але суть об'єднання залишається незмінною, вона базується на принципах, які підтвердив Коль і які належить захистити лідерам у Берліні, Парижі та інших європейських столицях. По суті, Коль вибудував той світ, той континент, в якому є шанси і для нас. Без об'єднаної і толерантної Німеччини цей континент після краху СРСР став би континентом розбрату, а не спільних цінностей.

Історичний шанс для України

Але найголовніше – все ж в уроці Коля. Важливо не просто бути "щасливчиком", важливо вміти скористатися шансом. Коль скористався крахом СРСР, щоб об'єднати Німеччину і перетворити її в одну з провідних країн сучасного світу. Росія Путіна наближається до ситуації Радянського Союзу Горбачова.

Потрібно не просто об'єднати країну, але і перетворити її на одну з провідних держав континенту

І українському керівництву важливо не втратити цей шанс, скористатися ним повною мірою. Потрібно не просто об'єднати країну, але і перетворити її на одну з провідних держав континенту, "Німеччину Східної Європи", новий важливий центр, який буде залучати і наших сусідів в центрі континенту, і наших сусідів на сході. В майбутньому Київ може стати маяком і для Мінська, і для Тбілісі, і для Братислави, і навіть для Варшави.

Але це тільки в тому випадку, якщо Україна піде дорогою Гельмута Коля і зрозуміє, що історичний шанс – це всього лише початок великої роботи.

Copyright © 2017 RFE/ RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Тетяна Волошина кар'єрний консультант
Олег Єльцов журналіст
Тарас Прохасько Письменник
Андрій Длігач Співзасновник громадської платформи "Нова країна"
Кирило Сазонов Політолог