Зрада чи перемога: пояснюємо "жахливі заборони"
Заборона на "Однокласники", "ВКонтакті" чи "Мейл.Ру" не обмежує права на інформацію
Оскільки президент на Мальті й у владі немає чергового, який зробив би цю роботу, пояснюємо "жахливі заборони".
А як же "обмеження права на інформацію"? А як же свобода слова? А як же європейські цінності і принципи?
У нас не існує якогось необмеженого права на користування джерелами інформації. У будь-якій державі є інформація заборонена або обмежена.
Охоронці "права" на користування "Односкласниками", "ВКонтакті" чи "Яндексом" з "Мейл.Ру" вкупі, наприклад, зовсім не переживають, що не можуть вільно ознайомитися з таємною інформацією. Не турбуються також щодо того, що заборона порнографії, розпалювання міжнаціональної ворожнечі теж ніби накладають обмеження на те, що можна прочитати, і про що можна говорити публічно.
Максимум, що обмежують введені санкції, так це можливість скачувати піратським способом аудіо, відео та фотоконтент
"Однокласники", "ВКонтакті" чи "Мейл.Ру" не обмежують нашого права на інформацію, бо не є засобами масової інформації. Максимум, що обмежують введені санкції, так це можливість скачувати піратським способом аудіо, відео та фотоконтент. Ну, так права робити це у нас і так не було. До речі, є такі, що і з цього приводу протестували.
Обмежити можливість і позбавити права – різні речі. На музику, фільми чи фотографії в Інтернеті можливості безкінечні і без російських соцмереж. Критикувати Порошенка з Гройсманом теж ніхто ще не забороняв.
Заборонені не самі соцмережі, а діяльність в Україні компаній-власників. Це не робить відвідувачів цих соцмереж автоматично злочинцями, але дає українській державі можливість впливати на власників. Придивлятися до тих, хто не хоче помічати російської загрози.
Жодне з прав, а тим більше європейські цінності це рішення не порушує
