Депутат стає потенційним корупціонером
Обранці громади до місцевих рад мають отримувати зарплати
Робота районного або обласного депутата виглядає так. Відпрацювати у депутатських комісіях – це 4-5 поїздок у місяць. Засідання президій – 1-2, додайте 2 пленарні засідання. Депутат райради має відвідувати ще засідання сільради свого округу, а депутат облради – і сільрад, і райради. Ну а добросовісний зобов'язаний хоча би раз у місяць провести зустріч із виборцями. Плюс офіційні заходи – відкриття пам'ятників, відзначення історичних дат. А ще - оглянути проекти, які робить в окрузі, відреагувати на звернення виборців, виїхати на кар'єр чи лісосіку. Крім того, всі балотувались від партій – пасує ще хоч день-два присвятити партійній роботі.
У сумі - не менше 15 поїздок та 15 робочих днів у місяць. Депутат облради із Турківського району долає до Львова 150 кілометрів і стільки ж назад. А це 25 літрів пального на 600 гривень. Поїздка у межах району або маршруткою коштує трохи менше - 200 гривень. У місяць витрати становлять 4000-10000 гривень. А тепер дайте відповідь: де він має їх узяти?
Варіант один – витягти зі своєї кишені. А якщо це вчитель, у якого сама зарплата 3500? Варіант другий – спробувати заробити на депутатстві, "відмити" ці гроші, отримати "подяку" за лобі чийогось інтересу. Депутат стає потенційним корупціонером.
У суспільстві побутує думка, що підприємець іде в раду лобіювати свої інтереси. Але тільки підприємець має змогу до пори до часу бути меценатом своєї депутатської діяльності. А якщо ти вчитель, бібліотекар, найманий працівник, то ти все одно будеш поганим депутатом – але вже на практиці. Бо для написання проектів, запитів потрібно відвідувати семінари, заплатити перекладачу, юристу і архітектору за консультацію - а це не всім по кишені.
Та ми не можемо відмовитися від молодих перспективних людей у радах.
Бачу три виходи. Перший - скорочувати кількість депутатів і платити їм зарплатню. Але від невеликої кількості не буде ефективної роботи на округах. Другий - оплачувати хоча би відрядження, як нардепам.
Але народ буде проти, і далі називатимемо усіх злодіями. Третій – повністю ліквідовувати адміністрації на місцях, а натомість створювати виконкоми, у яких депутати би були працевлаштовані та отримували зарплату. Замість нинішніх чиновників. Але якщо балотуватися будуть лише безробітні, то вибір у людей буде невеликий. Але безперечно, систему, в якій запрограмовано депутата місцевої ради-потенційного корупціонера, потрібно змінювати!
Василь Курій, спеціально для Gazeta.ua
