Професія - громадський активіст

Псевдоактивісти стали новим інструментом влади

У суспільстві утворився новий небезпечний прошарок – професія громадський активіст. Щоб себе так назвати, не потрібно належати до якоїсь структури, мати підтримку людей, освіту, навики, бути перевіреним якоюсь службою та навіть належати до громадської організації.

Це модно. А влада, політичні партії і раді користати. Руками активістів віджимають заводи, заходять у кабінети і викидають неугодних чиновників чи, навпаки, заводять туди потрібних людей. Рік тому у Грибовичах інтерв'ю роздавали люди, які до того в цьому напрямку навіть не бували. На акцію "Стоплісоцид" у Львові лісгоспи вивели сотні своїх активістів-лісників за "здоровий ліс". За 300 гривень у годину активісти зроблять усе – спалять шини під податковою, перекриють рух транспорту, обіллють когось зеленкою. А хто відрізнить зерно від полови?

Справжні майданівці Старосамбірщини, нагодовані сажею і палицями, не додумалися тоді зареєструвати "Самооборону Старосамбірщини" у юстиції. І, уявіть собі, Самооборону тут зареєстрували у 2016 році на сторожа райдержадміністрації, який агітував колись за Партію регіонів. Тепер Самооборона служить райдержадміністрації.

Щоб створити ГО, потрібно два паспорти і заява. Їх назви нічого не означають – Щит, Меч, Захист, Якийсьтамцентр.

При державних адміністраціях створюються громадські ради. І ніби-то у них має право увійти кожен. Але комплектацію цієї ГО підписує чиновник стуктури, при якій ця рада буде працювати. Так само при прийомі посадовця на роботу створюють ніби-то конкурсну комісію. Але в неї входить 8 чиновників цієї ж структури і один активіст, голос якого тут нічого не вирішує.

Мене запросили працювати у Мінагрополітики у раді по лісозбереженню. Кожна поїздка у Київ – власним коштом. У щирого активіста швидко відпаде бажання туди їздити. Чого вони й домагалися. У результаті питання вирубок лісу вирішать чиновники Мінагрополітики. У мене саме тоді виникло питання: за чиї гроші активісти їздять у столицю для роботи в атестаційних комісіях при різних держустановах?

Не побоюся порівняти таких проплачених активістів із переодягненими загонами НКВС, які у 1940-х роках ходили лісами у формі повстанців. Ви, хто бере гроші за паління шин і участь у квазікомісіях, теж працюєте проти свого народу.

Спеціально для Gazeta.ua