Шкільна лінійка - не робоче місце депутата

Освіта перетворилася на інструмент політики

Скоро у всіх школах країни – перед першим уроком діти послухають депутата свого округу. Кажуть, подекуди батьки уже негласно протестують. Дуже вірю, що відважаться сказати правду уголос.

Якщо депутат зробив щось доброго для школи свого округу або хоче зробити – може зустрітися з педагогічним колективом або з батьками. Але не виступати перед дітьми у їхнє свято. Яке моральне право має будівельник, лісник, підприємець, видобувач бурштину вкладати щось у вуха неповнолітнім? Це незаконно, як і те що неповнолітніх не опитують в соцдослідженнях, не допитують, не возять на заходи без згоди на те їхніх батьків. А котрий депутат питає згоди 400 батьків, коли лізе на шкільну трибуну? Можливо матір 10-класника Михайла, 5-класниці Ірини проти, щоб їхнім дітям щось розказував чоловік певної політичної партії, з певним минулим, або й узагалі стороння людина без педагогічної освіти, належного дозволу Міносвіти чи хтось, хто не є визнаним у суспільстві моральним авторитетом?

У нас в районній раді так складається, що найбільші прогульники сесійних засідань і робочих комісій є першими ораторами на усіх лінійках, днях села, урочистостях до пам'ятних дат. Але робочим місцем депутата, де він може показати свій потенціал, є саме робочі комісії, громадські слухання, збори села.

Звичайно, директор школи не заборонить депутату виступати. Тому що його керівник відділу освіти – стовідсотково політичне призначення. Змінюється політична еліта – міняють керівника освіти, так завжди. І депутати в школу приходять з тої ж політичної когорти. Руками директорів шкіл роблять результат на вибори – у школі працює дільниця, вчителі сидять у виборчих комісіях, вони ж є спостерігачами. Освіта перетворилася на інструмент політики.

Зрештою, 1 вересня і 25 травня депутат сам має глянути на себе в дзеркало і спитати себе: чи хочуть ці діти мене сьогодні бачити? Відповісти собі чесно, зняти галстук і накласти на цю тему табу.