НАБУ – як новий політичний проект
За рік роботи Національне антикорупційне бюро не виправдало покладених на нього надій і сотень мільйонів вливань держави і західних донорів
"Нові антикорупціонери" показали дуже слабку ефективність і високу орієнтованість на піар. Причому з явним політичним присмаком. А зміна влади в США позбавляє цей орган головної підтримки.
Тому можна очікувати подальшої політизації НАБУ. З прицілом на похід на вибори його керівників - Артема Ситника і Гізо Углави - у складі партії Саакашвілі, - пише Андрій Миселюк у блозі для "Цензор.НЕТ".
У кожному великому інтерв'ю глава САП Назар Холодницький ділиться цікавими подробицями того, як його - з невідомих керівнику САП причин - раз за разом відверто "кидають" колеги з Антикорупційного бюро. Так, у листопадовій розмові з "Дзеркалом тижня" він поскаржився на те, що НАБУ без його відома опублікувало скани документів по т. зв. "чорній бухгалтерії" Партії регіонів. А потім ще і проігнорувало його питання про те, як таке могло статися.
У своєму недавньому інтерв'ю Холодницький знову дивується діям колег-антикорупціонерів. Цього разу - з приводу того, чому детективи НАБУ написали скаргу на нього до генпрокурора, "хоча перед тим розповідали, що САП для них - це кінцева інстанція". А також нарікає, що "буквально днями НАБУ опублікувало частину експертизи по Михайлу Охендовському (голова ЦВК). Я як процесуальний керівник, не давав на це дозволу. Говорили-говорили і ще раз таке відбувається".
Але дещо в кожній великій відвертій розмові зі ЗМІ у голови САП залишається незмінним. Попри всі його зусилля представити співпрацю з НАБУ безконфліктною і конструктивною, прокурору доводиться раз за разом констатувати недостатній професіоналізм і низьку якість роботи Антикорупційного бюро. Знову і знову - надмірну зацикленість керівництва НАБУ на своєму піарі: "Можна робити хорошу піар-картинку, можна через Твіттер і соцмережі рапортувати про завершення слідства, але проект підозри стає підозрою тільки тоді, коли він погоджений прокурором. Лайки у фейсбуках, навіть якщо їх тисячі, - це не переконливий аргумент: нам треба йти в суд і оперувати фактами".
Правда, крім цих бід у роботі НАБУ, є ще одна, про яку Холодницький не згадує. Це яскраво виражена політична вибірковість - в порушенні справ, інтенсивності та результатах розслідування. Про цю складову роботи Антикорупційного бюро замість голови САП постійно говорять ті, кому довелося на "власній шкірі" відчути цю вибірковість. Наприклад, нардеп Ігор Луценко, що займається роботою безпілотників в зоні АТО, тільки через суд зміг домогтися від НАБУ розслідування зловживання з закупівлями цієї техніки.
"Кілька місяців тому я звернувся до НАБУ з заявою про злочин. Справа про закупівлю неналежних безпілотників цілком потрапляє в його підслідність. Більше того, я вважаю, що орган, який отримує величезне, багатомільйонне фінансування з бюджету, повинен був вхопитися за неї та розслідувати. Навіть сам факт активної роботи слідчих НАБУ в цьому напрямку допоміг би змінити ситуацію з політикою закупівель у цій сфері, налякав би корупціонерів. І, можливо, допоміг би врятувати життя на фронті. Тоді ніхто не дорікнув би, що у НАБУ занадто високі зарплати. І що, ви думаєте, НАБУ відреагувало? Чорта! У своїй звичній манері, в порушення статті 214 КПК, НАБУ відмовилося реєструвати кримінальне провадження за моєю заявою. Чому у звичній? Тому що тільки серед депутатського корпусу я знаю чотири судові рішення, які підтверджують факт незаконної відмови НАБУ реєструвати кримінальні провадження і зобов'язують слідчих цього органу все-таки справу зареєструвати, і розслідувати. Вдумайтеся: це народні депутати. А що говорити про звичайних громадян - як далеко їх пошлють в НАБУ, коли ті звернуться щодо корупційних злочинів у цей орган?", - обурюється нардеп.
Підтвердженням вибірковості НАБУ стало чергове судове рішення, яке зобов'язує бюро відреагувати. На цей раз не порушити кримінальну справу, а навпаки, закрити.
Як повідомила прес-служба колишнього народного депутата Миколи Мартиненка, "16 січня Солом'янський районний суд Києва оприлюднив текст рішення, яким зобов'язав НАБУ закрити розпочату в грудні 2015 року так звану "справу Мартиненка". Оскільки ніяких підозр йому пред'явлено не було, суд вказав на порушення права на справедливий розгляд справи в розумні строки" і закінчення "можливих граничних строків досудового розслідування".
Однак НАБУ відмовилося виконувати неприємне для себе рішення і заявив про продовження розслідування по Мартиненку. Дії НАБУ зрозумілі з піар точки зору, але явно суперечать закону. Хоча більш ніж за рік НАБУ нічого так і не знайшло на Мартиненко, незважаючи на всі гучні заяви. А Холодницький в інтерв'ю тижневої давності констатував відсутність підстав для оголошення підозр екс-депутату.
Водночас, не завжди НАБУ доводиться через суд змушувати відкрити або закрити справу. Багато хто звернув увагу, наскільки швидко відомство Ситника впоралося з "перевіркою" законності купівлі елітної квартири народним депутатом Сергієм Лещенком. Який є давнім політичним партнером керівництва НАБУ. Те ж саме відбулося і з соратницею Лещенка, депутат БПП Світланою Заліщук.
Утім, це лише частина епізодів, які делегітимізують НАБУ. Можна згадати про гучні скандали. Наприклад, зі спробами кадрових призначень на керівні посади в НАБУ в регіони корупціонерів. Як нещодавно з Руденком на Одеську область і ще кілька прилеглих НАБУ була змушена давати задній хід - але лише після публічного обурення.
Критики бюро також підкреслюють його низьку ефективність і збитковість для держави. За 2016 рік НАБУ заявило про повернення до бюджету 100 млн грн, хоча на утримання бюро витратили близько 500 млн тільки з бюджету. Не кажучи вже про мільйони доларів західних грантів.
По-суті, НАБУ швидко перетворилося на політичний інструмент, в "тюнінгувану" Генпрокуратуру. Тільки з набагато більшими зарплатами та іміджем "нових антикорупціонерів". Утім, іміджевих провалів у "нових" було вже стільки, що скоро не буде особливої різниці між цими двома структурами. Ну, хіба за принципом "у мене піар кращий".
Але головна небезпека для НАБУ - втрата американської підтримки. Не секрет, що саме США лобіювали створення бюро і розширення його можливостей (наприклад, отримання прав на "прослушку"). Однак після зміни президента та скандалу з війною НАБУ проти Трампа нова американська адміністрація цього явно не забуде. Тому перспективи НАБУ виглядають досить сумно.
Керівники бюро - Артем Ситник та його заступник Гізо Углава - це прекрасно розуміють. Тому будуть розкручувати побільше гучних справ, щоб створити собі гарну легенду перед відходом у політику. І можна не сумніватися в тому, що нова партія Саакашвілі з радістю прийме їх у свої ряди.
