Нове середньовіччя: політична квазіеліта знищує науковців

Через два роки Національна академія наук України має святкувати своє сторіччя. Але чи доживе вона до круглої дати, якщо при владі опинились інквізитори науки?

Гетьман Павло Скоропадський, попри всі свої помилки, увійшов в історію як політик, що розумів цінність науки. За його указом, 14 листопада 1918 року створено Українську Академію Наук. Гетьман би дуже здивувався, дізнавшись, що через століття керманичі Незалежної України будуть здатні лише руйнувати науку, відбираючи у своєї країни цивілізовану перспективу. Судіть самі.

1918 рік. В Україні, зусібіч оточеній хаосом і війною, крім УАН, засновуються державні університети в Києві та Кам'янці-Подільському. Відкрито 150 українських гімназій, архіви, бібліотеки та інші освітні й наукові заклади.

2016 рік. Війна точиться лише на невеликому клаптику території нашої держави. Але масово закриваються школи та університети. Із Національної Академії Наук лише за цей рік звільнилося понад 3000 працівників. Сотні докторів наук емігрували, перейшли на іншу, ненаукову роботу. Науковці проводять під стінами уряду та парламенту акції протесту.

У кабінетах українських міністрів живе міф про те, що наука обтяжує бюджет. Скоропадський так не вважав, тому він залишиться в історії, на відміну від них.

У сучасному світі економічний успіх неможливий без наукових розробок. На прикладі аграрної галузі можна показати, що здатна наука зробити для економіки. Завдяки селекції та насінництву в країнах Західної Європи врожайність окремих культур зросла на 45-50%. Канада, США, Німеччина, Франція та інші розвинені країни завдяки застосуванню новостворених сортів і гібридів удвічі збільшили валовий збір зерна.

Позиції США як супердержави не в останню чергу зумовлені тим, що американський уряд скеровує на наукові розробки 2,7% бюджету країни, тобто понад $400 млрд щороку. Це найвищий показник у світі. Китай витрачає на науку $338 млрд, Японія - $160 млрд, Німеччина – $70 млрд, Південна Корея - $65 млрд. на рік, Польща - $5 млрд.

А українська наука в 2015 році отримала менш, ніж 5 млрд грн. Необов'язково переводити в долари, щоб зрозуміти, як це мало для галузі. Адже бюджет лише одного солідного західного університету складає близько 1 млрд доларів на рік.

Якщо в 2015 році видатки на наукову сферу в Україні становили 0,25 % ВВП, то цього року на неї виділили ще менше - 0,17%

Якщо в 2015 році видатки на наукову сферу в Україні становили 0,25 % ВВП, то цього року на неї виділили ще менше - 0,17% ВВП. Причому витрати загального фонду держбюджету в 2016 році, у порівнянні з минулим, зросли на 14%, але фінансування науки однак зменшилося на 19%. Як таке можна виправдати?

Цинізм влади, як завше, проявляється в тому, як вона виконує закони, котрі сама ухвалила. У законі "Про наукову і науково-технічну діяльність" гарантується, що до січня 2020 року держава фінансуватиме науку в розмірі, не меншому, ніж 1,7% від ВВП. Тобто цьогорічні 0,17% від ВВП – це вдесятеро менше обіцяного.

Це рівень африканських країн, але наші керманичі чомусь вважають себе європейськими політиками. Якби вони були тими, ким себе позиціонують, то знали б: чим більший внесок науковців у ВВП, тим сильніша й ефективніша економіка. Кожна вкладена в науку гривня принесе десять гривень прибутку. Так зміцнюється економіка, створюються робочі місця з гідним рівнем оплати. Економічний поштовх дають інновації, а потім починається зростання рівня життя громадян.

Кожна вкладена в науку гривня принесе десять гривень прибутку

Приріст ВВП за рахунок впровадження нових технологій у розвинених країнах досягає 60-90%. А це означає і зростання на таку саму величину доходів кожної родини. Це означає і зростання продуктивності праці, коли люди працюють менше, але заробляють більше. Наприклад, у Люксембурзі заробляють приблизно у десять разів більше, ніж в Україні. І причина - у продуктивності, яка в нас набагато нижча. А продуктивність залежить від наукових розробок.

В Україні цей показник досягає 0,7% ВВП. Не дивно, що за показниками Індексу глобальної конкурентоздатності (The Global Competitiveness Index), Україна посідає 79 місце, сусідячи з Гватемалою і Таджикистаном.

Наївні журналісти запитують, чому ж Україні не дають Нобелівських премій з науки? Може, українцям бракує інтелекту? Але міжнародні дослідження констатували, що ми - одна з найрозумніших націй, що за рівнем IQ посідає 2 місце у світі, поступаючись лише Японії!

Наші науковці добиваються грандіозних винаходів за кордоном - там, де їх цінують. Усі найбільш значні технології ХХ століття - літаки, діодні лампи, інтернет, мобільні телефони – розроблені за участі інтелектуальних вихідців з нашої країни.

А вдома НАН України та інші галузеві академії наук змушені боротися на вуличних акціях за те, щоб отримувати хоч якісь зарплати і оплачувати "комуналку". Як можна досягнути нових відкриттів, якщо лабораторії не мають коштів на реактиви, бояться використати зайвий кіловат електроенергії під час експериментів, а інститути не в змозі профінансувати жодного відрядження своїм науковцям?

Оклад молодшого наукового співробітника НАН України становить 3500-3700 грн, але і цю платню важко вирвати в повному обсязі. Науковці змушені сидіти в неоплачуваних відпустках або відпрацьовувати неповний робочий день. Академії наук заробляють здачею в оренду своїх спорожнілих приміщень більше, ніж науковими замовленнями.

Наші емігранти з науковими ступенями – це вирок владі. Якщо втрата робочих рук – це криза, то втрата мізків – це катастрофа. У підсумку українські науковці піднімають економіки і добробут багатьох країн. Багатьох країн, які конкурують із нашою.

І я запитую себе: як назвати владу, що знищує науковців або виганяє їх із країни? Псевдоеліта знищує еліту справжню.

Саме тому ми з командою Аграрної партії формуємо ради професіоналів з усіх галузей і сфер, зокрема, й наукову та освітню раду. Освічені професіонали повинні вимести з влади інквізиторів. І це неодмінно станеться.

Віталій Скоцик, спеціально для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Юлія Гончар Керівниця Центру "Форпост HELP"
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Віктор Бобиренко Політолог
Погода