Якщо не ти, то хто? Вибори як постріл у систему

На носі вибори до об'єднаних територіальних громад. Це надважливо. Громади будуть розпорядниками великих коштів. Ці процеси потрібно пильнувати.

Ворогами розвитку є пафосні патріоти-чистоплюї зі своїм вічним: політика - то болото. Можемо вмирати мільйонами, але якщо не будемо готовими вигравати на виборах - все марно. Політика залишається єдиним інструментом будівництва. Як і руйнації. Якщо ми хочемо жити у державі, а не в племенах.

Будівництво країни не триває три майданівських місяці. У нас були величезні сподівання – відразу всі мали зажити щасливо. А хто має це забезпечити? Так, політики. Але ж це виродки і злодії – ось вам і граблі.

Що заважає селу, з якого на Майдан без вагань, за свої кошти, з ручками від лопат проти автоматів їхало два вагони патріотів, просто обрати з-поміж себе 14 депутатів і голову сільради? Станьте депутатами самі – це буде ваш постріл у систему Януковича-Порошенка. Зайдіть в районну раду, обласну – це виб'є з-під ворогів основу і можливість красти на місцях, обрубайте їм щупальці. Готуйтеся вже і делегуйте людей до Верховної Ради.

О так, багато скурвляться, продадуться, тушкануть! Це буде боляче, аякже! Зализуйте рани і рухайтесь далі. Є інший шлях? Писати без кінця в соцмережах, що все пропало - це не панацея. Це і є зрада Майдану.

Немає очікуваної верхівки, але гляньте довкола себе! Пройшов всього рік після місцевих виборів, а скільки зроблено на місцях

Немає очікуваної верхівки, але гляньте довкола себе! Пройшов всього рік після місцевих виборів, а скільки зроблено на місцях. І як еволюціонували місцеві ради. Раніше сесії в деяких селах були формальністю і взагалі не проводились. Зараз на них киплять пристрасті, іноді - від ранку до ночі. Раніше депутати жерлися за свої приміщення, землі, "теми" на митниці, в лісі. Зараз - за те, хто більше може вирвати на свій округ, більше зробити і тим самим розпіарити себе і партію, за списком якої потрапив до ради. І це нормально.

Візьму за приклад рідну Старосамбірщину. Не знаю такого села, де протягом останнього року щось не зробили. 9 проектів-мільйонників, ще 50 мікропроектів, через які в район сумарно затягнуто мільйони. Ремонти комунальних доріг, освітлення вулиць у селах, придбання сміттєвозів. Вдумайтеся, у селах - Нижанковичі, Терло на дві тисячі мешканців - будуються спортивні майданчики зі штучним покриттям. Тепер відмотайте три роки назад. Пригадали?

Громади збирають кошти, самі зі своїми лопатами і бетономішалками виходять робити свої вулиці. Пішла ланцюгова реакція. Люди вказують голові, що сусіди працюють краще, і тим самим змушують його діяти. Відмотайте три роки.

Нещодавно проходив біля Львівської обласної ради і, думаю, зайду до голови, спитаю про заблоковані рахунки Стрілківської сільради. Прийняли без проблем, вислухали, згодом допомогли. Відмотайте три роки.

Це заслуга багатьох мільйонів людей - які пішли в місцеві ради і які обирали ці ради.

Звичайно, не все так, як би хотілося. Але змін на краще не бачить із-за монітора компа тільки обмежений "патріот" із диванної сотні.

На носі вибори до об'єднаних територіальних громад. Це надважливо. Громади будуть розпорядниками великих коштів. Ці процеси потрібно пильнувати. Якщо не пильнуватимеш ти, то хто?

Українці багато разів доводили, що вони хоробрі. Потрібно ще довести, що розумні - збудувати свою країну.

Василь Курій, спеціально для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Світлана Сіщук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Борислав Береза Громадсько-політичний діяч
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Погода