Чи загрожує "русский мир" Одесі й Харкову?

Загроза дестабілізації ситуації в Харківській області зберігається, повідомив 11 жовтня глава Адміністрації президента України Ігор Райнин

При цьому керівництво країни приділяє велику увагу цьому регіону. Зокрема, прийняли три програми боротьби з сепаратистами - антитерору, підвищення рівня безпеки та територіальної оборони.

Загроза дестабілізації зберігається на всьому півдні і сході України. Хоча завдяки роботі спецслужб вона значно нижча, ніж в 2014 році, - висловив думку виданню "Апостроф" координатор групи "Інформаційне опір" Дмитро Тимчук.

Харків і Одеса були найбільш гострими регіонами, починаючи з весни 2014 року. Насамперед тому, що там дуже велика увага приділялася проекту "Новоросія". Ще задовго до подій весни 2014 року там створювалися серйозні проросійські організації - як легальні, зареєстровані в Мін'юсті, так і нелегальні, які брали участь тоді і зараз беруть участь у подіях на Донбасі. Згадаймо, наприклад, "Оплот", який був спочатку просто проросійською організацією, а потім перетворився в збройне бандформування. З тих же причин у цих містах активно розвивалася агентурна мережа російських спецслужб.

З Харковом у цьому плані ситуація взагалі дуже складна, тому що це місто поблизу російського кордону. На початку 2014 року не складало жодних труднощів перекидати туди диверсійно-розвідувальні групи, а також "туристів Путіна", які брали участь у спробах захоплення адміністративних будівель. Ця ситуація була характерна для всього півдня і сходу. Загроза залишається і сьогодні.

Наприклад, у Дніпрі теж були дуже сильні проросійські сили, просто їх вдалося нейтралізувати з самого початку. У 2014 році спроби захоплення адміністративних будівель були навіть в таких містах, як Полтава. Але в північно-східній частині України цю проросійську заразу вже вичистили.

Активістів або громадських організацій яскраво проросійської спрямованості вже немає

Так що на сьогодні ситуація контролюється. Якихось активістів або громадських організацій, що демонструють яскраво проросійську спрямованість, вже немає. Наприклад, проект "Новоросія", який планувалося розповсюдити як мінімум на вісім областей, зараз провалився. Не вдалося навіть створити "армію Новоросії". Все це призвело до формування так званих 1-го і 2-го армійських корпусів на території ДНР і ЛНР, нерівнозначних за своїми бойовими можливостями і підпорядкованих російському військовому командуванню.

Однак Ігор Райнин правий у тому, що відсутність терактів не означає повну стабільність, і що ніяких загроз не існує. Оскільки залишки російської агентурної мережі є, вони все одно спробують розгойдати ситуацію. Цю болячку ми просто загнали всередину, але вона до кінця ще не винищена.

Оскільки залишки російської агентурної мережі є, вони спробують розгойдати ситуацію. Болячку ми загнали всередину, але вона до кінця ще не винищена

Треба розуміти, що відчутний відсоток населення в Харкові, Запоріжжі, Одесі, Херсоні, Миколаєві - це так звані "ватники", тобто проросійськи налаштовані громадяни, прихильники політики Путіна.

Ми бачимо три шляхи нейтралізації сепаратистської загрози.

Перший - це робота спецслужб. Скажімо, в тій же Одеській області торік спецслужби дуже ефективно зірвали сценарій створення Бессарабської народної республіки. Вони нейтралізували основні ДРГ - як місцеві, так і закинуті на територію регіону. У Харкові робота спецслужб також дала серйозний результат. Зараз там ситуація набагато стабільніша, ніж була ще півтора року тому. Коли проросійськи налаштовані громадяни бачать, що спецслужби працюють ефективно, то відсоток бажаючих вийти на вулиці під російськими прапорами і взяти участь у захопленнях адміністративних будівель різко падає.

Коли проросійські громадяни бачать, що спецслужби працюють ефективно, відсоток бажаючих вийти на вулиці під російськими прапорами різко падає

Другий спосіб - це контроль над інформаційним простором. Доведено, що в регіонах, де люди не дивляться російське телебачення, відсоток обожнювачів Путіна нікчемний. Заборонити російське ТБ ми не можемо, тому що є ще супутникове телебачення, але ми повинні якісним українським продуктом відбити у людей бажання його дивитися. Продукт повинен бути не просто якісний, він ще має забезпечувати розвінчання фейків путінської пропаганди, яка будується на брехні. Це боротьба за уми в інформаційному просторі.

І третій напрямок, який на сьогодні стає все більш актуальним, - це соціально-економічна ситуація. Дуже велика частина населення, українців, які бідніють на очах, готова брати участь в акціях протесту не на якомусь ідеологічному грунті, а просто заради виживання. У цій ситуації російські спецслужби почали діяти на випередження. Вони все частіше організовують акції протесту, але вже не під портретами Путіна, а під гаслами критики української влади і вимогами підвищення соціальних стандартів. І тут дуже важко вгадати, в яких випадках люди виходять спонтанно, щоб захистити свої права, а в яких це є операцією спецслужб, які використовують народ, щоб дестабілізувати ситуацію. І з цим боротися дуже складно. Тобто необхідно реально підвищувати соціальні стандарти і добробут окремих громадян.

Текст публікується з дозволу редакції "Апостроф"

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Роман Сініцин Волонтер
Олег Сенцов Режисер, сценарист, письменник
Анастасія Леухіна Голова ГО "Горизонталі", викладач Київської школи економіки
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Погода