Путінізм завжди пожирає своїх дітей
Смерть чергової кремлівської маріонетки - це тільки питання часу
Сьогодні вранці підірвали автомобіль самопроголошеного Ігоря Плотницького. Винуватець торжества, за словами деяких джерел - фсьо. І суть не в тому, правда це чи ні. Ми просто знаємо, віримо, переконані, що путінізм завжди пожирає своїх дітей і, що смерть чергової кремлівської маріонетки - це тільки питання часу.
Є цікава історія про фразу "Революція пожирає своїх дітей", яку приписують Жоржу Дантону - французькому революціонеру, одному з батьків-засновників Першої французької республіки. Він був першим головою французького Комітету громадського порятунку, який зосередив у своїх руках усю владу в революційній Франції: призначав і зміщував чиновників, послів, генералів в армії, приймав рішення про арешти, розпоряджався спеціальним фінансовим фондом. І, звичайно ж, міг сказати щось подібне в якості зловісного нагадування.
Але, за твердженням письменника і політичного діяча Альфонса де Ламартіна, висловлювання про революцію і її канібалістичні зазіхання на потомство, належить П'єру Віктюрніену Верньо - французькому політику, голові партії жирондистів. Буквально вона звучить так: "Революція, як бог Сатурн, який пожирає своїх дітей. Будьте обережні, боги жадають". Тобто, голодна все ж не капризна дама Révolution, а боги, яким завжди мало крові.
Обраний в Національний конвент, Верньо підтримував пропозицію передати рішення про смертний вирок над королем Франції на затвердження народу, тобто провести своєрідний референдум. Після страти короля Верньо боровся проти Робесп'єра і був запідозрений у схильності до федералізму, а також і у ворожому ставленні до Республіки. Врешті-решт він намагався переховуватись, але був арештований і гільйотинований разом із двадцятьма своїми товаришами по партії.
Життя цікава штука. Особливо коли черпає в історії паралелі. Можливо, П'єр Віктюріен Верньо помилявся? Може, справа не в богах, спраглих жертвоприношень і не в революції, тобто зміні правлячого класу, а в федералізмі й у спробах з допомогою "народного референдуму" врятувати життя падаючого короля?
П'єру Верньо належить кілька не менш знакових висловів. У промові 3 липня 1792 року він проголосив: "Вітчизна в небезпеці", яка була перелицьована багато разів від Троцького: "Соціалістична Вітчизна в небезпеці", або Олександра Галича: "Громадяни! Вітчизна в небезпеці! Наші танки на чужій землі", до вже відомого Плотницького: "Товариші офіцери, сержанти, солдати! Сьогодні, в День захисника Вітчизни, ми вшановуємо наших військових - усіх тих, хто беззавітно відданий Луганській Народній Республіці!", коли його не могли утримати в вертикальному положенні в його формі генералісимуса з іконостасом на грудях.
Ну що ж. За "луганську республіку"!. Не цокаючись. Мовчки і до дна.
Рідна українська земля все перетравить на чорноземи!
