Євробачення проведемо в Сімферополі. Ти чуєш, головнокомандувач?
Україна перемогла! - оголошують ведучі! І сальви Нашої Перемоги ми отримали авансом від подоланого нами ж ворога. Завили собаки в Московії - щось там про руку ЦРУ, газ нам почали знову відключати. Але ми їх вже не чули. Не чули скиглінь, бо ми святкуємо!
Справедливість Господня існує. Мало того, Господь Бог дозволив собі повеселитись та й потролити Московію.
Так файно голосували професійні жюрі, тримаючи Росію на короткому повідку. Жюрі-професіонали також тролили всіх підряд, раз-по-раз даючи високий бал новому сусіду, котрий перебрався до Європи, - Австралії. І добре так йшло в Австралії, що вона з великим відривом узяла лаври у першій частині голосування. А Росія згорнула всю злість в кулачок, та си мислить: "Нічяво, нічяво, - нашинскіє агєнти по всей геропе, всьо ісправят. Так што сочтьомся".
Йде оголошення результатів голосування, залишились не оголошена десятка учасників - Україна і Росія у десятці. Напруга зростає, оголошується передостання п'ятірка, в котрій немає нас, немає й агресора. І ось остання трійка: Польща, Україна, Росія.
Мій Брат в окопі під Широкіно, стиснувши цівку автомата, смалить міцну цигарку, аби відігнати сон. Вогонь цигарчини прикриває долонею, аби себе не видати. Дме східний вітер, доносячи п'яне нерозбірливе гелготання зі сторони ворога. Австралія третя, оголошують ведучі. Зі сторони ворога пролунали поодинокі черги. Брат загасив недопалок, пересмикнув затвор. Він готовий дати відповідь. За два роки війни, тієї куревської війни, він реагує на все з витримкою, зі сталевими нервами та впевненістю. Ні, брешу. Нерви в Брата давно вже сталеві, котрі натягнуті як струни, але ж впевненість залізна. Впевненість в перемозі.
Комусь до перемоги вже рукою подати. Україна чи ворог, ворог чи Україна? Ведучі затягують інтригу, брат вдивляється в темінь, прислухається. За результатами голосування глядачів Джамала - друга. "Тільки друга", - прошепотіла моя дружина.
Канонада пострілів зі сторони ворога розриває нічне небо зі сторони Безіленного і Дзерджинського. Зі сторони Комінтернового і Заіченко. Коло Мар"янки та Пісок, Водяного та Авдіїки. Зі Спартака та Горлівки. Ні, це не атаки. Це сальви перемоги. А Брат з братами тихо мовчать та все ж вірять. Навіть упевнені.
Нерви натягнуті струною, готові вирватись з-під шкіри, секунди злітають зі швидкістю кліпання лінивця. Бравада пострілів осяює східний небосхил. Філіп уже намацує шампана. Літаючий у Стокгольмі з посмішкою воздає оди подяки алтайським шаманам.
Україна! Україна перемогла! - оголошують ведучі! І сальви Нашої Перемоги ми отримали авансом від подоланого нами ж ворога. Завили собаки в Московії - щось там про руку ЦРУ, газ нам почали знову відключати. Але ми їх вже не чули. Не чули скиглінь, бо ми святкуємо! ПЕРЕМОГУ! А за рік, у мирний час проводимо Євробачення в Сімферополі. В СІМФЕРОПОЛІ! Ти чуєш, головнокомандувач???
Спеціально для Gazeta.ua
