Кремль бреше про кількість загиблих у Цхінвалі

Претензій до Росії накопичилося так багато, що найближчим часом Кремль може чекати ще кілька кримінальних справ - і щодо двох воєн у Чечні, і в зв'язку з агресією проти України

В останній тиждень січня Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі почав вивчати справу про розслідування конфлікту в серпні 2008 року в Південній Осетії. Навряд чи можна вважати дивною появу в російських ЗМІ повідомлень, що "МКС вивчає злочини Саакашвілі", а в грузинській пресі - і Саакашвілі, і представники нинішнього уряду навпаки вітають рішення суду. З іншого боку, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи початок судового розслідування, закликала МКС поспілкуватися з жителями Південної Осетії, які постраждали від дій Саакашвілі.

Швидше за все, Захарова забула, що прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Фату Бенсуда перебувала в Грузії в середині жовтня торік. Бенсуда запросила в палати попереднього виробництва дозвіл на початок розслідування російсько-грузинської війни 2008 року. Про це йшлося у прес-релізі МКС. Як припустила прокурор, від 1 липня по 10 вересня 2008 року у Цхінвальському регіоні (так, згідно з Конституцією Грузії, називається Південна Осетія) були скоєні воєнні і злочини проти людства. - Пише Олег Панфілов для Крим.Реалії

Зі Цхінвальського регіону не тільки вигнали етнічних грузин, а й зрівняли із землею їхні будинки

Уже тоді, в жовтні, російській стороні не сподобався період, що суд розглядатиме як хронологію вчинення злочинів. По-перше, саме з 1 липня південноосетинські бойовики при потуранні російських миротворців почали масовані обстріли сіл із грузинським населенням і напади на грузинську поліцію й адміністрації Цхінвальського регіону. По-друге, саме до 10 вересня завершили етнічну чистку, коли зі Цхінвальського регіону не тільки вигнали все населення етнічних грузин, а й зрівняли із землею їхні будинки в селах, розташованих південніше Цхінвалі. За даними Human Rights Watch (HRW), 12 серпня 2008-го зруйнували більшість будинків у селах Кехві, Нижні Ачаветі, Верхні Ачаветі й Тамарашені.

Як повідомляла Таня Локшина з Human Rights Watch, "у селі Нижні Ачаветі нашим співробітникам вдалося поговорити з літнім чоловіком, який відчайдушно намагався врятувати тліючий будинок, заливаючи його каламутною водою, яку носив із джерела двома каністрами. За його словами, переважна більшість жителів, зокрема його родина, пішли з села з початком активних воєнних дій між грузинськими військами й південноосетинськими формуваннями 8 серпня, проте він вирішив залишитися, щоб доглянути за худобою. 11 серпня до нього прийшли південноосетинські ополченці, хотіли забрати дещо з домашнього начиння. Коли господар відмовив, підпалили будинок і пішли. У нього не залишилося ні води, ні їжі, руки були обпалені, волосся обгоріло: мабуть, він безуспішно намагався загасити пожежу, перебував у стані шоку. За його словами, в селі залишилися 5-10 старих і хворих людей у такому ж скрутному становищі, багато будинків спалено. У селі Кехві багато поешкань згоріли між 18:30 і 19:30 12 серпня - коли працівники Human Rights Watch проїжджали повз, вони ще горіли.

Дві літні жінки крізь сльози розповідали про те, що сталося. За словами однієї з них, південноосетинські ополченці зупинилися біля її будинку і "щось кинули", від чого дім загорівся. Урятувати їй нічого не вдалося, і на момент розмови з нашими працівниками вона навіть не могла увійти в будинок, охоплений полум'ям. Грошей не мала. Як жити далі, вона не уявляла. Працівники Human Rights Watch також спостерігали, як у селі Нижні Ачаветі збройні південноосетинські ополченці в камуфляжі виносили з будинків і вантажили на машини меблі, телевізори, обігрівачі, валізи, килими й ковдри".

Насправді російська армія окупувала майже половину території Західної Грузії

На початку вересня 2008 року російський телеканал "Вести", посилаючись на президента Південної Осетії, повідомляв, що "гуманітарну допомогу, яка надходить у Південну Осетію, розподіляють і серед грузинських сіл". Маріонетковий "президент" говорив про "гуманітарну допомогу" саме в ті дні, коли вже ухвалили рішення про знищення грузинських сіл і будівництво на їх місці селища Московський і аеропорту. Ще якийсь час у Кремлі і Цхінвалі оцінювали реакцію світової спільноти на етнічну чистку. У жовтні 2010 року Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Кнут Воллебек застеріг владу Південної Осетії від знищення етнічних грузинських сіл на північ від Цхінвалі, про що заявив раніше глава республіки Леонід Тібілов. Анулювати рішення влади Південної Осетії про знесення сіл закликав також МЗС Грузії.

18 листопада 2008 міжнародна організація Amnesty International заявила, що близько 24 тисяч грузинів, які раніше проживали на територіях Південної Осетії і прикордонних із нею районів, залишили свої будинки через воєнні дії в серпні того ж року. Всього в результаті конфлікту 2008 року 192 000 людей були змушені залишити свої будинки не тільки в Південної Осетії, а й інших регіонах країни, окупованих російською армією. Багато людей, насамперед у Росії, досі вважають, що війна в Південній Осетії обмежувалася тільки цим регіоном, а насправді російська армія окупувала майже половину території Західної Грузії, Хашурі, Горі й села за 36 кілометрів від Тбілісі.

Багато росіян, жителів пострадянського простору й частина населення країн, куди потрапляє російська пропаганда, досі оцінюють ту війну з першої брехні - про кілька тисяч загиблих в "мирно сплячому Цхінвалі". Жахлива цифра з'явилася в перший день війни з єдиною метою - переконати світову спільноту в тому, що російська 58-а армія зайшла на територію окупованої Росією Південної Осетії винятково для захисту населення. Завдяки моніторингу вдалося простежити хронологію поширення брехні. В інформаційній програмі "Вести" телеканалу "Росія" (8 серпня, 20:00) сказали наступне: "Скільки людей загинули й постраждали, з'ясувати поки що неможливо. Представники Змішаної контрольної комісії говорять, що втрати осетинської сторони сягають тисяч". Через 17 хвилин на сайті www.vesti.ru перші цифри про "трагедію колосального масштабу" назвав чиновник уряду Північної Осетії: "Неповна доба з початку бойових дій - і вже незліченні жертви.

У відповідь на російську агресію виступив президент США Джорд Буш-молодший

За інформацією Теймураза Касаєва, міністра у справах національностей Північної Осетії, за попередніми даними, в результаті нападу грузинських військ у Південній Осетії загинула понад тисяча мирних жителів. Горить зруйнований Цхінвалі, горять села. Осетинський народ переживає трагедію колосального масштабу". 8 серпня о 22:25 агентство Regnum поширює повідомлення під заголовком "У День корінних народів світу мають поховати 3% південноосетинців". Без посилання на джерело інформації агентство повідомляє: "За попередніми даними, у рамках проведеної 8 жовтня воєнної операції грузинських військ із відновлення конституційного порядку в Південній Осетії загинули 1400 людей. Це майже 3% осетинського населення південних територій".

9 серпня агентство РІА "Новости" з посиланням на міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова поширює повідомлення, що "кількість жертв конфлікту в Південній Осетії зросла до 1500 осіб". А наступного дня, 10 серпня, агентство ІТАР-ТАРС (час випуску інформації - 14:44) наводить слова заступника міністра закордонних справ Росії Григорія Карасіна: "Сьогодні четвертий день трагічних подій у Південній Осетії. Результати катастрофічні, загинули понад 2 тисяч осіб, переважно осетини, більшість - громадяни Росії ". Того ж дня у спецвипуску програми "События" російського телеканалу "ТВ-Центр" (час випуску - 19:05), кореспондент Євген Піддубний повідомляє: "До вечора стало відомо, що у Цхінвалі за час бойових дій загинули більш як 2 тисячі осіб. Дуже багато мертвих на вулицях міста. Родичі забирають трупи додому".

Тільки 15 серпня висловили перший сумнів щодо такої кількості жертв - у програмі "Особлива думка" радіостанції "Ехо Москви". Журналіст Леонід Радзіховський, зокрема, сказав: "Щодо Осетії, я не думаю, що країна, де сильно зруйноване місто й загинули аж ніяк не 2000, як кажуть, а, за оцінками правозахисників, десь близько 100 або 200 осіб. "Независимая газета" 18 серпня публікує детальнішу інформацію: "Гра з цифрами мала особливо незрозумілий вигляд. Кількість загиблих під час обстрілу Цхінвалі - 2000 людей - не підтвердили. До Південної Осетії вилетіла представницька комісія Слідчого комітету, що порушив справу за геноцид, і до четверга виявила 60 тіл мирних жителів. Плюс 74 загиблих військовослужбовців. Зрозуміло, що й це непоправна втрата для близьких. Однак початкове різке збільшення кількості постраждалих виглядає тепер справою, необхідною для виправдання жорсткості удару у відповідь".

Кремль погрожував першим порушити справу в Міжнародному кримінальному суді

Пізніше брехню про кількість загиблих спростувала і група Human Rights Watch, що проводила спеціальне розслідування в Південній Осетії. Як розповіла Локшина, "під час поїздки HRW зафіксувала понад 20 загиблих у Цхінвалі і по 1-2 загиблих у селах". Кремлю вигідна була велика цифра, оскільки 25 серпня Рада Федерації Росії ініціювала звернення до президента Медведєва із проханням визнати незалежність Абхазії й Південної Осетії. Спочатку Рада Федерації, а потім Державна дума одностайно прийняли відповідні звернення до глави держави. Окупація і захоплення Тбілісі не вийшли: у відповідь на російську агресію виступив президент США Джорд Буш-молодший і єдиним російським кроком стало визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії, хоча там не було бойових зіткнень.

Якийсь час Кремль ще намагався поширювати неправдиву інформацію, навіть погрожував першим порушити справу в Міжнародному кримінальному суді. Ситуацію для Росії не врятувала навіть нейтральна за змістом доповідь швейцарського дипломата Хайді Тальявіні 2009 року. Грузія зібрала величезну кількість документів, зафіксувавши не тільки кожного біженця, а й отримавши матеріали про руйнування грузинських сіл.

Ще кілька місяців тому, у жовтні 2015 року, і в Росії, і в окупованому Цхінвалі висловили стурбованість, що МКС почав процедуру розслідування. Начальник Сектора кавказьких досліджень Російського інституту стратегічних досліджень, політолог Артур Атаєв вважав невипадковим, що розслідування ініціювали саме зараз. "Поки що важко говорити однозначно. Але на деякі речі я звернув би увагу. Зокрема, на те, що Фату Бенсуда вбачає в діях сторін ознаки, що підпадають під юрисдикцію Гаазького суду, через більш ніж 7 років після "п'ятиденної війни". Можливо, ця заява Гаазького суду ініційована тими чинниками, що зацікавлені в ослабленні позицій Росії на міжнародній арені".

Якщо говорити інакше, то претензій до Росії накопичилося насправді так багато, що найближчим часом Кремль може чекати ще кілька кримінальних справ - і щодо двох воєн у Чечні, і в зв'язку з агресією проти України.

Copyright © 2016 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олег Сенцов Режисер, сценарист, письменник
Анастасія Леухіна Голова ГО "Горизонталі", викладач Київської школи економіки
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Погода