Росія отримала відлупа, й не знає, що з ним робити
Росіяни думали: якщо бити по всіх фронтах, то менше уваги приділятимуть Україні. Я б на цей сценарій не розраховував. Але думати, що наші вороженьки згинули, також зарано. Проблема в тому, що ми реагуємо на події, але не готуємось до них. Треба вміти використовувати ситуацію.
Росія давно поводила себе провокативно з країнами НАТО. Її літаки літали на межі фолу у Великобританії, військові суда й підводні човни снували Балтією. Але то були демократичні європейські країни, які все терпіли й попереджували. На Туреччині Росія нарвалася. Несподівано для себе отримала відлупа, і не знає, що з ним робити.
Ердоган - жорсткий політик, не ліберал. Туреччина може дати гідну відсіч, має для цього величезний військовий потенціал. Всі роди військ відповідають "натівським" стандартам. Володіє системами ПВО, флотом. Якщо Росія намагатиметься в черговий раз порушити повітряний простір Туреччини, чи перетнути морський кордон, Ердоган діятиме блискавично. Інакше в середині країни це спровокує таку хвилю невдоволення, яку лідер сам не зможе втримати. Путін це розуміє, тому навряд чи посилюватиме конфлікт у такий спосіб. Інакше у відповідь отримає те, на що не наважувалися країни старої Європи. НАТО буде змушена виконувати 5 статтю договору про колективну безпеку країн Атлантичної співдружності. Яка свідчить, що той, хто напав на одну з країн НАТО повинен вважатися нападником на всі країни НАТО.
Путін відкрив собі так багато напрямків протистояння, що не зможе з ними впоратись
Путін відкрив собі так багато напрямків протистояння, що не зможе з ними впоратись. Росіяни думали: якщо бити по всіх фронтах, то менше уваги приділятимуть Україні. Я б на цей сценарій не розраховував. Але думати, що наші вороженьки згинули, також зарано. Проблема в тому, що ми реагуємо на події, але не готуємось до них. Треба вміти використовувати ситуацію.
Україні необхідно розвивати турецький вектор. Перш за все, за допомогою кримських татар. Так ми легше зможемо повернути Крим. Туреччина зацікавлена, щоб кримські татари мали свою історичну батьківщину хоч і в Україні. Для цього необхідна зрозуміла політика щодо півострова. Позаяк того, що робить громадське суспільство не достатньо. Туреччина нам могла б допомогти морською блокадою Криму. Мусимо їм простити той факт, що їхні кораблі, ігноруючи міжнародні санкції, заходили в порти українського півострова. Також Ердоган може відмовитись від Турецького потоку. Таким чином, Чорне море може стати зовсім не тим, на що розраховувала Росія. Її флот там нікого не залякає. Виходить зі спільних навчань в Чорному морі. Воно стає для Росії всього лиш клаптиком навколо Криму. Цінність її портів нівелюється. Вона потрапляє в ізоляцію.