Адміністрація президента скочується до тіньового уряду
29 серпня президент Петро Порошенко представив нового голову Адміністрації Ігоря Райніна. Попередньо прийняв відставку Бориса Ложкіна. Той працюватиме секретарем Національної інвестиційної ради на громадських засадах та позаштатним радником президента
Ложкін намагався з усіма мати гарні стосунки. Був корисним для президента переговорником, технократичним, англомовним. І скоріше за все, його наступник буде такого ж типу. Не братиме на себе публічний удар, виходячи на барикади під приціли відеокамер.
АП стала технологічнішою. Значно більше уваги і ресурсів приділяється піару.
Починається новий політичний сезон, тому змінюється голова Адміністрації. Райнін нічим особливо не відрізняється від Ложкіна. Відбулася рокіровка. Завдання нового глави АП - підготовка до наступних виборів президента. Влада живе цим - акумуляція ресурсів на вибори, підтягування бізнесу. Це не відповідає очікуванням суспільства щодо ролі інституту президентства.
Нам потрібно дискувати не про характеристики людини, яка приходить до влади. А про функції і завдання, які кожен президент ставить перед своєю Адміністрацією.
Діяльність АП нічим не регулюється. Стільки президентів помінялося, але жоден не бажає ставати законослухняним. Немає закону про президента. Немає публічного документу із функціями його адміністрації, яка скочується до тіньового уряду. Це інститут "смотрящих". Абсолютно непрозора структура, яка є джерелом інтриг у суспільстві.
Сам по собі інститут президента досі деформований і не реформований. Він є джерелом постійної напруги між гілками влади
Сам по собі інститут президента досі деформований і не реформований. Він є джерелом постійної напруги між гілками влади. Тому що президентська "повлазила" у всі інші. АП є механізмом присутності у всіляких бізнес-структурах. Всюди - квоти. Це створює поживне середовище для корупції.
Потрібно добиватися, щоб був закон про президента. Виписані функції його адміністрації. Щоб не було якихось міністрів президента в уряді чи його людей у наглядових радах банків. Бо цей нонсенс немає ніякого відношення до функцій президента у парламентсько-президентській республіці європейського зразка.
Нам треба лікувати цю хворобу. Але зараз цього не робитимуть. Візантійщина продовжуватиметься. Це стиль нашого президента. Комерційне минуле стало його невід'ємною частиною.
Олег Рибачук, спеціально для Gazeta.ua
