Протягом останніх тижнів напередодні Вільнюського саміту Петра Порошенка зображали жертвою російських економічних санкцій. Його кондитерська компанія "Roshen" припинила свою діяльність у Російській Федерації, а завод у Липецьку заблокувала російська влада – нібито через недотримання санітарних норм. Це було першим етапом економічного тиску Путіна на Україну напередодні запланованого підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це також стало початком зростання іміджу Порошенка, яке досягло своєї кульмінації в його лідируванні на президентських перегонах.

Події напередодні Вільнюського саміту продемонстрували, як політична кар'єра Порошенка пройшла свій повний цикл. Дні, коли Порошенко був членом СДПУ(о) на чолі з союзником Путіна Медведчуком, вже давно позаду. Так само протягом чотирьох останніх місяців Порошенко зближувався з Віталієм Кличком, аби перекреслити своє минуле одного із засновників Партії регіонів.

Мені не зовсім зрозуміло, як українці можуть голосувати за людину, частково відповідальну за створення партії, яка породила таких персонажів, як Віктор Янукович, Володимир Олійник і Олег Царьов. Порошенко, якого неодноразово звинувачували в корупційних діях, був "гаманцем" Ющенка під час Помаранчевої революції. Для України, яка перебуває на порозі війни, людина, яка сама не до кінця знає власну політичну позицію, навряд чи є найкращим кандидатом на роль президента, який би витягнув Україну з кризи і нарешті долучив її до європейського товариства демократичних країн.

Більше того, попередній досвід роботи Порошенка в уряді не був особливо вдалим. Його робота під час першого уряду Тимошенко була позначена неефективністю та постійними конфліктами з тодішнім прем'єр-міністром. У той час як його посада секретаря Ради національної безпеки та оборони дала йому значний вплив, його кар'єра на найвищих щаблях української державної політики була короткою та невдалою.

У своєму останньому блозі я висловив припущення, що наступний український президент має бути сильним лідером, якому довірятимуть і на Заході, і на Сході. На поверхні Порошенко може підпадати під ці характеристики, однак його політична мінливість свідчить, що він не є ані сильним, ані надійним політиком.