Дмитро Мурін
Голова Київської міської організації ВГО "Громадянська позиція"
24.11.2013
1775
2

Кілька слів про євромайдан

Євромайдан вже став подією країни. В неділю ми можемо побачити, скільки тих, кому ця тема близька. За що виходять на вулицю ці люди?

Особисто я на євромайдан прийду не за Кокса и Фюлє, не за Єврокомісію, і навіть, о горе мені, не за якісь там підписи на якихось папірцях. Я прийду за цінності, якими, я хотів би, щоб ми жили - бо Європа в нас таки почнеться з наших власних мізків. За європейське міське середовище, чисте, затишне і комфортне. За європейську якість НАШИХ продуктів і НАШОГО сервісу.

Я хочу встати кудись повище, хоч на цю дівчину з вінком на Майдані і голосно прокричати - "Я ХОЧУ ЖИТИ ПО ІНШОМУ! Я НЕ ХОЧУ ЦЬОГО БОЛОТА! Я ХОЧУ ТУТ ІНШИХ ЛЮДЕЙ І ІНШІ УМОВИ ЖИТТЯ!"

Скажу більше, мене навіть не дуже цікавить, чи є це все реальністю в Європі. Я хочу, щоб це було реальністю в Україні. Слово "європейський" - це просто такий бренд, усім зрозуміло про що йдеться. І формальні усілякі асоціації я сприймаю як інструменти допомоги реалізувати це все тут, причому нами самими.

Плювок влади в сторону Європи я сприймаю як чіткий сигнал - "не ти, не ви, а ми, ті що в хонках, з вертолітними майданчими і страусиних туфлях вирішуємо, що тут буде. І тобі, хлопче, не поталанило - ми хочемо іншого, не того, що хочеш ти. Можеш йти знаєш куди". А я, таке неподобство, не хочу з цим погодитися. Я хочу сказати їм - все буде навпаки. Туди йдете ви.

На всі ниття ситих буржуа, що по суті придумують собі в постах виправдання нікуди не йти, і сидіти в своїх власних комфортних міркАх, своїх тусовках, мафіях, спортклубах, стартапах, бізнесах, і так далі, і переконаних, що от вони то європейці - аякже ж, стільки по європах покаталися, і взагалі, під ноги не смітимо, пішоходів пропускаємо - хочеться сказати таке.

Не смітити і не чавити пішоходів це звісно по європейськи. Але не це головне. Головне - ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за тих хто поряд, за власні життєві простори, за власний двір, місто, країну. Вона у вас є? Ви щось зробили, відповідаючи за них? Якийсь проект в суспільних інтересах, не тільки власних? Запустили/підтримали/допомогли? Нє? Так може час про це подумати?

Я згоден з тим, що Європи у нас немає перш за все внутрішньо. Але чи не використати цей євромайданівський емоційний підйом для того, щоб змінити себе, масово? Стати активнішими, відповідальнішим, чистішими, сильнішими? Зняти свої совкові окуляри, де ми апатичні, пригноблені жеками, кабмінами, ментами, злі, конфліктні, недовірливі, і подивитися на світ іншими очима?

Ось так я сприймаю це все.

Виходьте на вулицю. Нас має бути багато. Ми знову повинні відчути свою силу

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"