Коряк Василь
Заслужений Юрист України член спілки журналістів України
02.10.2013
2017

Негострий Полтавський діяч


Після написання статті "Відкритий лист до міністра МВС України Захарченку В.Ю.", де головним "героєм" був так званий "губернатор" Удовіченко А.В., мене буквально завалили проханнями побільше розповісти про цього діяча. Майже всі пишуть і телефонують: "Хай про нього більше та скоріше прочитає президент".

Що ж, я теж за те, щоб президент це прочитав та дав належну оцінку. І привід є згадати про президента та про Удовіченка. Я звернувся з відкритим листом до нашого президента, де просив Віктора Федоровича посприяти в перенесенні мощей Патріарха Константинопольського Афанасія (його ще називають Афанасій Лубенський Чудотворець) з м. Харків до Лубен для перепоховання в Мгарському Свято-Преображенському монастирі. По-перше, так заповідав сам патріарх Афанасій, і це для нас, православних, потрібно бути все-таки законом. По-друге, мощі патріарха лежать в одній з Харківських церков геть забуті всіма, але, враховуючи те, що тут міг виникнути спір між полтавською та Харківською Єпархіями, я просив президента стати арбітром в даній ситуації і посприяти урочистому перенесенню мощей цього відомого патріарха та просвітителя. Тим більше, це йшло б у руслі указу президента про святкування 1025 річниці хрещення Київської Русі, наповнило б це святкування живим та прекрасним дійством. Мені особисто вважалося, і я впевнений, що Патріархи нашої церкви на це і пішли б, що останки патріарха по трасі Київ-Харків віряни переносили б на руках від села до села, від містечка до містечка! На якійсь дільниці цього шляху - писав я до цього - точно приєднався б православний наш президент, підставив би плечі під мощі, і наш прем'єр-міністр Микола Янович… Погодьтеся, не було б кращого єднання президента з народом, а народу з президентом. Я відразу скажу, що за такий сценарій мені дуже перепало від моїх друзів в політиці за те, що мовляв, хочу "очеловечить" Януковича. Проте, я все ж настояв на своєму і листа президенту таки направив, розуміючи, що тільки Янукович зможе вплинути на московський патріархат, а значить тільки він має право поєднатись в історії з патріархом Константинопольським. Та і в моїх рідних Лубнах і на Полтавщині місце поховання Патріарха Константинопольського Афанасія Лубенського чудотворця стало б місцем паломництва для сотень тисяч людей і на тисячі років.

Та для чого нашому президенту вороги коли в нього є такі друзі та підлеглі? Якийсь сьомий чи восьмий заступник голови адміністрації, явно не показавши мого листа Льовочкіну чи президенту, приймає одноосібно рішення направити мого листа до Полтавської ОДА – там, де губернатором негострий-негострий Олександр Удовіченко, бувший комсомольський працівник, який оточив себе такими ж негострими-негострими підлеглими, для яких до цього часу релігія – це опіум для народу. Їм би схопитися за цю ідею, їм би проїхати по селам, які знаходяться поруч з трасою Київ – Харків та розповісти про ідею президента, їм би запросити президента прийняти участь в цьому святому дійстві, проте… Відбулася нарада під головуванням негострого-негострого Удовіченка, на якій були присутні шістнадцять чоловік , як стверджують мої довірені особи з Полтавської ОДА, негострий-негострий Удовіченко, зачитавши моє звернення до президента, сказав наступне :"представляєте, у що хоче втягнути нас Коряк? Ведь, не дай Бог, хтось кине яйце в президента і він знову впаде в обморок! З нас же голови потом познімають! Дайте йому відповідь, що церква окремо, а держава окремо". Я не стверджую, що все було якраз так, проте я отримав лист від Пархоменка - заступника Удовіченка, де чорним по білому було написано: "Держава відокремлена від церкви, тому ваша ідея є неприйнятною". Я був шокований, адже сам президент визнав святкування ювілею християнства ДЕРЖАВНИМ святом. А в Полтаві щось там відокремлюють негострі комсомолята. На місці президента я би перевірив факт наради шістнадцятьох, де, як стверджують в угоду негострому Удовіченку, хіхікали, ображаючи таким чином президента держави. І якщо цей факт підтвердиться (я особисто не наполягаю, що так було, але дуже схоже на правду тому, що не має інших підстав для такого негострого-негострого вчинку, тільки комсомольський переляк - а раптом щось трапиться), і інших підстав крім реабілітації, крім тієї дурної історії з яйцем, полтавські комсомолята не знайшли. І це не єдиний випадок, коли Полтавська влада приймає негострі-негострі рішення. До мене звернувся бізнесмен Володимир Каплін з Кременчука. Суть: має італійські різальні та шліфувальні машини по каменю, але обласна рада на чолі з Удовіченком (на той момент) не дає добро на розробку кам'яного кар'єру під Комсомольськом. Я порадив Капліну звернутися до суду, і Полтавський господарський суд зобов'язав Полтавську обласну раду дати згоду на розробку кар'єру. Я, як міський голова Лубен, був присутній на наступній після цього сесії Полтавської обласної ради. Вів цю сесію нейнегостріший з усіх голів обласних рад Удовіченко Олександр. Я дослівно цитую його виступ по рішенню суду по бізнесмену Каплін : "Тут ось прийшло рішення суду, але ми вже один раз відмовляли, тому будемо послідовні. Тому давайте відмовимо ще один раз." І більшість депутатів обласної ради негостро голосують "відмовити у виконанні рішення суду". За дві хвилини відмовились від мільйонних податків в обласну казну, від сотень робочих місць… Без аргументів, без дебатів, без надання слова самому Капліну - таким запам'ятався стиль нашого негострого-негострого Удовіченка на посту Полтавської обласної ради.

Хоча, ще один штришок можна навести, а обласного прокурора прошу взяти до відома та провести розслідування. Працюючи головою Полтавської обласної ради, громадянин Удовіченко Олександр Васильович, знаючи положення Конституції України про те, що в голови обласної ради повинен бути лише один заступник, вносить на розгляд депутатів, явно перевищуючи свої службові повноваження, щоб йому сесія призначила двох заступників. Що в подальшому і було зроблено під тиском самого негострого-негострого Удовіченка. Після того Удовіченко особисто та одноосібно підписує розпорядження про встановлення рангу, заробітної плати, виділення кабінету, дорогого службового авто та закріплення водія. Тобто, крім порушення Конституції України, що само по собі є злочином, такими діями було завдано державному бюджету збитки в обсязі понад 300 тисяч гривень. Але ж Удовіченко є членом Партії Регіонів і, приймаючи рішення, повинен тисячу разів подумати, чи не нашкодить воно іміджу партії. Проте схоже, в гробу він бачив цю партію і явно готується до стрибка в бік. Ось чому не захотів попрацювати на імідж президента у випадку з Афанасієм Константинопольським, ось і в кадрових питаннях, як стверджують злі язики, дивиться перш за все на товщину гаманця.

Що стосується кадрової політики негострого-негострого Сашка Удовіченка, я вирішив присвятити цій темі дві наступні статті.

І на останок про себе. Я закінчив Літературний інститут Спілки Письменників СРСР, я знаю на пам'ять словники Даля та Ожегова, я слухав лекції Солженіцена та Шукшина, Чингіза Айтматова та Кайсина Кулієва, Роберта Рождественского та Євгенія Євтушенко, Олжаса Сулейменова и Фазілія Іскандера. Я думаю, що я вмію працювати зі словом, що всі викладачі в Літературному інституті це відзначали. Я можу спокійно назвати не менше десяти синонімів або антонімів до кожного прикметника. Наприклад, героїчний – сміливий, відважний, хоробрий, безстрашний, нелякливий, мужній, геройський… проте, до слова негострий я знаю один єдиний синонім – тупий, хто знає більше, напишіть.

Василь Коряк

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"