Юрій Кармазін – санітар Українських політичних хащ
Важко переоцінити те, що зробив цей тихий, спокійний, розважливий та поміркований, звичайний громадянин України для всіх нас. Позбавити депутатського мандату самовпевнених в своїй безкарності, грошовитих невідомо з яких джерел, впливових – це дати народу ковток свіжого повітря та впевненість, що зло можна перемагати. 
Що піднялося в пресі проти Кармазіна? Мовляв, Кармазін – це бойовий штик Партії Регіонів, і він просто виконує замовлення. Інакше як маячнею сивої кобили назвати це ніяк не можна. Свідчу: останні півроку я майже жив в штаб-квартирі Кармазіна, то ніяких контактів з партією регіонів з 8 ранку до 22 години особисто мною зафіксовано не було. Приходили студенти з проханнями та пропозиціями, приходили робітники – запрошували на збори у своїх колективах, приходили ошукані житловими трестами та кредитними спілками за юридичними консультаціями, приходили представники багатьох громадських організацій з пропозицією висунути Кармазіна Юрія на посаду Київського міського голови. Партії Регіонів не було і в помині. Механізм звернення Кармазіна був простий: з так званих проблемних округів до нього надходили ґрунтовно підготовлені матеріали (Кармазін з іншими не працює). Після вивчення судової перспективи далеко не всі матеріали удостоювалися підґрунтя для позову юриста номер один до суду. Відбулися суди. Депутатів, які репетували "нас вибрав народ", позбавили мандатів. Питання: якщо за депутатів віддали свій голос десятки тисяч людей, чому хоча б 3-5 тисяч виборців, та хоча б сто чоловік не приїхало під стіни судів захищати СВОГО депутата, захищати СВІЙ ГОЛОС ?.. Отож-бо! А відносно того, що Кармазін діяв по вказівці Партії Регіонів, давайте будемо відвертими: це просто брехня. Єдине, але стовідсоткове тому підтвердження - це той переляк, який вчинився в стані регіоналів. Всі тепер знають, що нещодавно регіонал Лук'янченко з братією зареєстрував законопроект, де пропонується категорично заборонити позбавляти депутатського мандату після прийняття ним присяги. Самі ж регіонали охрестили цей законопроект "Антикармазінським". Питання є ?! Великого маху дали всі опозиційні партії, які не забажали мати в списках Кармазіна Юрія Анатолійовича так же як Анатолія Гриценка, Олеся Донія, Сергія Міщенка, Тараса Стецьків… Яскраві непересічні особистості не потрібні вождям, які не впевнені в собі. Їм подавай таких депутатів як Таня Донець, як сімейка Табаєвих, а потім жалкують, що народ погано проголосував за списки, або що знову виявилося багато тушок. Шановні українці, зрозумійте! Шановні блогери, підтримайте та розповсюдьте ці роздуми, вони чесні. Я не член партії Кармазіна "Захисники вітчизни", але в кінці кінців давайте дивитися правді у вічі – такі депутати як Кармазін – це гордість будь-якого парламенту любої країни. Хтось називає його Дон Кіхотом, хтось – "вовком - санітаром нашого українського блудливого політичного лісу", але такого трудоголіка-юриста український парламентаризм ще не знав. Давайте прокрутимо з бездонних глибин інтернету засідання Верховної Ради, коли там (на щастя для України) був Кармазін. І давайте ми всі українці, і заангажовані, і незалежні, і політичні, і байдужі вдивимося в оду і ту ж сесійну картину: напівпуста сесійна зала (а після обіду взагалі пуста), в президії куняє Литвин чи інший спікер, а в залі 2-3 сторожових пса від комуністів, один-два чергових регіонала, і в правому передньому кутку депутат Кармазін Ю.А.: "бу-бу-бу, бу-бу-бу…" - це він начитує свій черговий закон, або зміни до закону. Це він виконує свою безпосередню роботу – творить закони та будує правову державу. Більшість в цей час на Гаіті, на Домінканах, або займається своїм бізнесом (в тому числі і опозиція), а перед виборами облизують виборців по округах та роздають гречку. А Юрій Кармазін до останнього депутатського подиху працював в сесійній залі як депутат, не займаючись популізмом на округах, не займаючись в кінці кінців своїм здоров'ям. І коли Кармазін не зміг захистити Київ від секвестру київського бюджету на вісім мільярдів гривень (а як же його захистити в пустому залі, коли навіть опозиція розтеклася по Україні любити виборця), то тихий та розсудливий Кармазін тут же в залі Верховної Ради, уже майже екс-депутат, як його люблять називати ущербні, оголосив голодування, яке припинив лише під тиском лікарів та на особисте прохання людей, які є авторитетом для Кармазіна – Левка Лук'яненка, Василя Онопенка, Григорія Омельченка, Степана Хмари, Івана Балаклицького. І так ставлення до законотворення – це не позерство, це не за місяць до виборів - це десяток років кропіткої роботи з дня на день. Хто ще крім Кармазіна може таким похвалитися. Але і він не хвалиться, він просто залишається самим собою, і яке це благо для України, що в нас є такі громадяни. Юрій Анатолійович, думаюча Україна з вами! Василь Коряк
