Paul Magogan
Головна заповідь одна і єдина – любити Господа Ісуса Христа й вірити в нього.
17.08.2013
1936
5

Не вбивайте в собі особистість

Бути особистістю – таким мусить бути життєве кредо кожної гідної людини, здатної поважати себе та її оточуючих і водночас працювати заради добра. Насправді ж часто дотримуватися цього принципу буває не просто. Здається, ніби сам диявол шепоче на вухо: тобі що, більше за всіх треба? Не висовуйся, будь як усі.

Найгірше зло – те, що ми спричиняємо самі собі, коли не розуміємо, не усвідомлюємо або просто забуваємо, що є найголовнішим благом. Легше й простіше просто рухатися за течією, але саме такий шлях зазвичай веде до трагічних наслідків.

Не вбивайте особистість, бо це не краще справжнього вбивства. А може, навіть гірше, позаяк позбавлення особистості перетворює людину на раба з відсутнім почуттям власної гідності. А рабство, як відомо, у багатьох аспектах гірше за смерть, тому протягом століть людство виборювало свободу ціною численних жертв.

Людина з порушеним самоусвідомленням, без власного Я, змушена підкорятися грі обставин. Навіть елементарний здоровий глузд вимагає іншого – щоби підноситися над обставинами. Внаслідок капризів долі, життя стає мінливим і нещасливим, бо над ним, замість Божого милосердя, панує жорстокий фатум.

Різні негаразди разом з нездатністю змінити щось на краще в особистому житті роблять людей однаковими. Смерть, війна, розруха та інші масштабні біди геть нівелюють усе, кожна трагічна сторінка в історії народу – момент істини для всіх. Подібні події симптоматично вказують на помилки в колективній свідомості.

Іноді буває, що треба йти за натовпом. Тоді кожен мусить жертвувати якоюсь частиною себе заради спільної мети. Які це принесе результати – заздалегідь невідомо і чревате великим ризиками. Натовп не діє за розумом, тому його дії скоріше призводять до ще гірших наслідків, аніж до виправлення ситуації.

Коли ж народ виходить на вулиці, щоби протестувати, то в його діях відчувається брак особистостей, які могли би ефективно працювати заради добробуту й благополуччя всіх. Яскраві особистості, немов красиві та екзотичні квіти, потребують особливих умов. Тому їх важко зустріти не лише серед влади, але й серед протестувальників, чиї акції зазвичай закінчуються нічим.

Достатня кількість яскравих, талановитих індивідуальностей, спроможних бути лідерами, відрізняє вільне суспільство від натовпу невігласів, малоздатних діяти свідомо й відповідально. Брак таких осіб спричинений не чим іншим, як глибинними проблемами в суспільстві.

Якщо щось треба захищати, то треба захищати особистість, яка потребує допомоги в протистоянні численним викликам. Усе це стосується не лише хибних уявлень про добро й зло, а й штучно створених норм поведінки, націлених на приниження людської гідності та оболванювання свідомості.

Кожна людина мусить цінувати в собі те, що робить її особистістю та надає можливості жити гідним життям і досягати щастя. Отже, починаймо із себе. Особистість виникає із бажання не сховати свою власну індивідуальність, а підкреслити її. Стильний одяг краще сірого, невиразного вбрання, схожого на уніформу. Власні думки дорожчі скопійованих чужих думок.

Нехай кожен спитає самого себе: чи вартий я називатися особистістю? А потім спробує зробити щось, щоби відрізнятися від інших. Наприклад, сьогодні всі на нашому факультеті або фірмі збираються випити й погудіти з якоїсь нагоди, а я, залишившись вдома, читатиму Біблію. Інші будуть веселитися й танцювати на черговій вечірці, а я радше думатиму про майбутнє – своє і рідної моєї країни.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"