Мій внесок у гривню

Намагаюся згадати часи, коли ввели гривню. Мені запам'яталося, що люди ніяк не могли пристосуватися правильно вимовляти це нове слово - російською мовою. Одна моя знайома навіть казала "одін грівєнь".

У російськомовній газеті, в якій я згодом працювала, слово "гривня" зустрічалося досить часто. А словники такого слова не знали, бо ж нове. Точніше, в них було слово "гривна", яке означає багато чого, тільки не українську грошову одиницю. Отже довелося самій думати, який вигляд українська гривня повинна мати в російській мові.

Вельми шанований мною сайт gramota.ru довго терпів дискусію зі мною. На мої запитання: "Чому ви даєте відповідь, що треба писати "гривнА", коли на купюрі написано "гривнЯ", - мені терпляче відповідали, що "в словарях есть слово "гривна" - и этого достаточно". Що там на українській купюрі написано, нікого в Росії не цікавить.

Але я переконала колег у редакції, що треба писати російською "гривня" і відмінювати, як слово "вишнЯ" ("вишен"), а не як "деревнЯ" ("деревенЬ").

Не усі поділяють мою точку зору. Та маю надію, що час розсудить, хто з нас правий. Адже колись доповнюватимуть словники, писатимуть нові підручники. І тоді, порівнявши частоту вживання в літературі та ЗМІ двох форм цього слова, робитимуть висновки, яка з них перемогла і стала словниковою.

Та здається мені, російські колеги ніколи не погодяться зі мною. Для них російська - це та, якою розмовляють у Росії. А та, якою користуються за межами федерації, вже російською не вважається, це другий сорт. І для Росії так і залишиться нормою казати "на Украине", бо "так написано в словарях".