Книги-річки,що наповнюють Всесвіт (Ярослав Мудрий)

Часто себе запитую: хто і навіщо створив книгу? В голову приходить три відповіді-а)бажання стати освіченішим б)задля розваги в) щоб залишити щось після себе своїм нащадкам. А,можливо,і просто еволюція зробила свою справу,і людина несвідомо,звичайно,почала записувати або ж малювати свої думки. Точної відповіді не знає ніхто. Проте можна робити деякі висновки з історії. Найпоширенішим способом передачі знань,як відомо, було усне мовлення,проте пізніше люди почали використовувати для письма майже все— глиняні таблички, кору дерева, листи металу і т. п. Перші книги писали на листях, корі, полотні, шовку, глиняних табличках, шкірі і папірусі. Сухі листки цієї рослини склеювали у так звані сувої. Приблизно в 100 — 150 р. стали поширюватися кодекси або зброшуровані книги. У перших книгах для сторінок використовували пергамент або веленевий папір (шкіру теляти). Обкладинки були зроблені з деревини і покриті шкірою. Оскільки висушений пергамент погано формується, книги були оснащені затискачами або обв'язкою. За часів пізнього Середньовіччя, коли з'явилися перші громадські бібліотеки, книжки часто приковувалися до книжкової полиці або столу, щоб запобігти крадіжкам. Цей спосіб використовувався до XVIII століття. Всі книги писалися і переписувалися вручну. Можливо б,і зараз ми використовували ручку і папір,щоб отримати заповітне джерело знань та інформації,якби 30 вересня 1452 року в друкарні Йоганна Гутенберга не вийшла в світ перша в Європі справжня солідна книга — Біблія, тиражем 180 примірників. До речі,на даний момент їх залишилось тільки 18 в зв'язку з війнами Німеччини. Маленькі книжки друкували і раніше,але тільки Гутенберга зміг зробити з друкарства не тільки корисну справу,але й прибуткову,яка стала однією з провідних галузей промисловості. Друковані книги того часу і до 1502 називають інкунабулами,в значенні колиски для друкованої книги. І важко не зазирнути назад в історію і не згадати Ярослава Мудрого. Так,того самого сина Володимира Великого,який підніс Київську Русь в питанні освіти і культури до рівня Візантії,на яку рівнялись всі і по-всьому. Він відкривав бібліотеки,в які зараз неохоче відвідує молодь,тому що всім вже відомий Інтернет,і цим самим робить помилку,тому що друкована книга-є безсмертною,і не тільки в тому,що містить в собі безцінний матеріал,а й енергетикою,яку отримує людина при гортанні сторінок. Князь Ярослав сказав "Книги-це річки,що наповнюють Всесвіт",і цим самим дав найточнішу характеристику цього слова. Адже де б ми не були,ким би не були завжди користуємося підручниками,довідниками,захоплюємося художньою літературою. І в той самий час пізнаємо життя,вчимося жити:любити і ненавидіти,поважати і зневажати,розрізняти добро і зло… Необхідно тільки вміти відшукати крупинки золота в масі піску,і тоді світ буде на долоні,і тоді ти-будеш цілим світом.
Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

13

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"