Моральні принципи сучасного суспільства
Які асоціації виникають в людей,котрі чують словосполучення "двадцять перше століття"? Мабуть,це науковий і технічний прогрес,забруднення екології,фінансові кризи,зміцнення позицій долара,не високий курс української гривні,масові акції протесту і знецінення загальнолюдських цінностей. Останнє,на мій погляд,є найбільшою трагедією сучасності у всьому світі. Якщо вище написані події відбулися за участі людини,то останнє завдяки її бездіяльності,яка виникла через не бажання щось змінювати,щось приймати і з чимсь жити. А що таке мораль? Можна,звичайно,описати зарозумілими словами,які можна знайти в Інтернеті або ж в підручниках з етики чи психотерапії,а якщо простіше-це те без чого не повинна жити кожна людина:без води,їжі,віри і моралі. Та чи можна вважати,що вартість духовних цінностей спустилась до нуля? Думаю,ні. І це не просто слова. Це довготривалі роздуми, певною кількістю різнопланової інформації. Аналізувати світ не будемо,це займе досить багато часу. Та і навіщо мудрувати,якщо можна взяти те,що нам близьке,те,що нам рідне-нашу Україну. Український народ,на відмінну від своїх інших слов'янських "родичів",завжди був носієм цінностей,людських цінностей,які найбільше цінувалися у суспільстві-доброзичливості,працелюбства,доброти,чесності,гуманності,тактовності( не знайдеться випадків в історії до ХХ століття,щоб українці фігурували в проявах ксенофобії,а тим більше расизмі). І "під ким би" не знаходились наші люди,вони не зраджували своїм принципам до 1921 року(вступ УСРС до Р.С.) Запитаєте,чому,адже навпаки радянська влада наполягала на рівності всі народів? Так,але тільки тих,що входять в СРСР. Роздумувати,що втратила Україна чи набула не будемо. Не за тематикою цієї статті це питання,але скажу одне,що вибратися з цієї "помийної ями",українці змогли тільки в 1991 році. Здавалось,все повинно повернутися на свої місця,але настала інша проблема-масова індустріалізація і свідомість людей,яка не встигла оговтатись від втрати комунізму. М.Шлемкевич говорив: "Не знайдемо нашої правди,краси і щастя,повертаючись або вперто спозираючи на пройдені шляхи… Тільки йдучи вперед,перетоплюючи досвід і осяте минулого в легкі кришталики мислі,образу,життєвої постави,- створимо двері достойної будичини". Саме цей вислів мав би чітко окреслити політику людей що до самих себе,проте… Громадяни почали будувати країну,почали жити для себе,забули відновити те,що ховалося в їхніх серцях і чекало тільки того моменту,коли його покличуть. Можна сказати,що ситуація через 21 рік яскравими змінами не виражена. Гроші стали сенсом життя для багатьох людей. Одні готові йти "по головам",щоб тільки отримати зайву копійку і покласти на свій банківський,інші-намагаються їх заробити,щоб було чим прогодувати сім'ю чи забезпечити себе необхідними речами. Це було б не так і погано,якби представникиhomosapiens не забували про звичайні людські якості,які потрібні кожній людині. Тому що в перегонах за грошима,досить часто люди втрачають совість,людяність і чесність. Проте саме вони залишаються найбільш цінними у суспільстві. А почуття справедливості? Де воно? Зникло? Його знищили? Ні,воно є і буде однією з найбільших цінностей у людини. Просто на даний момент,на території України може скластися думка ,що нікому ця справедливість не потрібна за прикладом судів-за тим,як вони виносять рішення і т.п.,але це далеко не так. Та попри все,в основному,наше суспільство щире,віддане,працелюбне. Йому не до вподоби святенники і зрадники,скупердяї і егоїсти. Звичайно,ще є до чого рости,є що вдосконалювати. Але,кажучи правду,то не можна бути повністю ідеальною нацією,але потрібно прагнути до ідеалу. Вийшла якась тавтологія,та що поробиш,коли іншими словами не висловишся?! Можна зробити висновок такий:моральні принципи українського суспільства залежать від кожної людини окремо. Проведене мною оцінювання,може розглядатися,як не достовірне чи неповне. Хочу сказати,що проведене мною оцінювання мор.принц.- є досить суб'єктивним,так само як і список якостей,які я ціную в людях-принциповість,активність,чесність,вірність,людяність і працелюбність. Я щаслива,що в українців ці риси присутні. Будемо сподіватись,що з кожним поколінням мораль буде міцніше затверджуватися в душах людей і зрештою в людині залишиться мінімум негативних якостей. Чому не повністю? Бо тоді жити буде не цікаво!)
