До змін

До чого котиться наше життя? Таке ніби просте питання,на яке можна знайти відповідь,та і не одну. Проте,трішки подумавши формується певна думка,яка потребує детального опрацювання і точного висновку. Зараз буду описувати те,що бачу і намагаюсь зрозуміти я,звичайна 17- річна дівчина. Почну,мабуть,з найактуальнішої ситуації на даний момент-Вибори 2012. У всьому є дві сторони медалі,і події з 28.10 по сьогоднішній день не виключення. З одного боку-неймовірні 30%П.Р.,з іншого-10 % ВО "Свободи",нахабні фальсифікації і небажання людей миритися з відкритою брехнею кандидатів,які не можуть прийняти те,що програли такий бажаний квиток у нове життя,коротше позбулися "шаркових" грошей,землі,транспорту і найголовніше-депутатського мандата,який відкриває перед власником всі двері. Щоб отримати цей чарівний білетик, новоспечені в більшості випадків, політики П.Р. або ж самовисуванці,які згодом стануть членами біло-блакитної банди,свідомо порушують закон,ідучи на фальшування результатів. До речі,в цьому році використали досить цікаву схему-28.10.12,щоб "замилити" очі спостерігачам з Європи,Америки все відбувалося досить спокійно. Була створена ілюзія ідеальних виборів,якою зараз хвалиться прем'єр-міністр Азаров Микола Янович- людина,котра розмовляє українською і російською мовами водночас. Але не зовсім дурні європейці. Вони змогли адекватно оцінити,той безлад,який відбувається в Україні дотепер і повідомити про нього громадськість цілого світу. Якщо наш ПРезидент,сприймає фразу "Україна зробила крок назад в демократії" як комплімент,то вибачте,мабуть,я чогось не розумію,і не зрозумію,бо як говорять :"Умом Россию не понять" .Назва країни-сусідки ототожнюється з нинішнім тоталітарним режимом і відомими українофобами,які б повинні були захищати свою державу,створювати авторитет у світі,але поки що ці надзвичайно унікальні вимоги не під силу цим добре знаним людям. Ці вибори-є надзвичайно брудними. Використовуються жорстокі методи боротьби представниками П.Р. за перемогу-досить дивніжурналісти бандитської зовнішності,сльозогінний газ, "Беркут",масове знищення документів,відсутність совісті й моралі. А найжахливіше,їм байдужі інші люди,їхнє здоров'я і життя. Шкода,що ВОНИ будуть керувати НАМИ,і МИ працюватимемо на НИХ. Проте є і плюси в цих виборчих перегонах. Люди показали,що не будуть терпіти обман,приниження,і за наявності(!) сильного ватажка будуть боротися за свій голос. І що цікаво,в тих округах,де люди не мовчали,виходили на вулиці і де була підтримка кандидатів їхніми партіями,то результат був приголомшливий-провладні сили відступали,залишаючи за собою тільки пил грошей,витрачених на агітації. Київ підтвердив свій статус демократичної столиці,міста,де знаходяться вершечки суспільства,які не бояться виступити проти режиму,зламати план,який здавався вічним. Там і досі проводиться боротьба за депутатські крісла. Левченко і Ляпіна переконливо виграють на своїх округах,проте їхні противники не здадуться,не признають свого програшу. Банковій просто необхідні депутати з київських округів в зв'язку з тим,що з 13 можливих 9 забрала ОО,по одному Удар і Свобода. Доля ще двох залишається не визначеною. Саме вони і стають місцем бою влади та опозиції. Зовсім інша ситуація в регіонах. Немає тих можливостей,що присутні в столиці. Проте дії людей в Миколаївській області показали,що громадяни відстоюватимуть своє право на вибір в будь-якому разі. Вознесенськ – став місцем,де вперше в Україні ніч біля входу в дільницю,була,дійсно,варфоломіївською. Журналісти,громадські активісти,політики знаходяться там. Спостерігають,занотовують,роблять висновки і намагаються перешкодити фальшування бюлетенів і захистити мирних людей,які з'явилися не в тому місці і не в той час. Хоча,навіть не так. Людей,які покарані за бажання правди. І крапка! Будемо сподіватись,що ситуація в найближчий час вирішиться і жертв від моральної чи фізичної наруги більше не буде. Та найбільший позитив цих виборів не тільки,що Ляшко пройшов у В.Р.,а й те,що знайшлася зброя проти П.Р. Це просто люди,які можуть висловити своє невдоволення не вдома біля телевізорів чи моніторів,а на вулицях під дощ,сніг,мороз,холод,вночі і вдень. Які можуть жертвувати своїм здоров'ям,відпочинком заради майбутнього,яке залежить тільки від нас,від нашої активності і найголовніше-від бажання. Бажання змінити те,що зараз,і те,що буде в майбутньому. Культура зараз знаходиться на низькому рівні. І не дивно,що наша "еліта" не може поводити себе гідно ні на засіданнях,ні на різних політичних програмах. Людина,яка втекла з Росії,щоб можна було глаголити правду,Савік Шустер,нині перетворився на якогось заангажованого чоловіка,якого важко назвати журналістом. Тому що справжні представники цієї професії повинні об'єктивно відноситися до того,що відбувається навколо,і якщо ти вже вирішив говорити щось,то май ласку відповідати за свої слова і не принижувати тих чи інших кандидатів тільки через їхню політичну належність. Ефір від 2.11.12 став місцем дискусії Богословської і Кужель про … Ні,не про ринкові відносини,не про фінанси,та і навіть,не про результати виборів,а про те,хто є з них більшою проституткою. Вибачте,але це вже занадто. А найцікавіше,що пан ведучий відкрито був на стороні представниці П.Р. Звичайно,всі знають,що сталось з Першим Національним,але хіба не шкода втраченого авторитету програми? Та,мабуть, гроші є понад усе,і журналістську гідність в першу чергу. Приємно дивує "Інтер". Не знаю,чи надовго в ефірі з'явились об'єктивні сюжети,але те,що вони ВЗАГАЛІ були-стало для мене несподіванкою. Не знаю причин таких метаморфоз,але,здається,що пан Хорошковський зрозумів,що треба брати ноги в руки,і тікати від банди,бо вони підуть,а він залишиться із ,ну, майже, порожнім коритом,а так хоч колишня впливовість повернеться,та і журналісти,які в свій час дуже швидко покинули "інтерівське" гніздо,через заборону писати правду. Скажете,що не можна судити про загальнонаціональний рівень культури з цих коротких прикладів,тим паче політиків,які ніколи особливо не вирізнялися суперманерними "повадками"?Згодна,але я просто роблю висновки,спостерігаючи за публічними персонами і звичайними людьми. Найбільшою проблемою є знецінення людських цінностей,втрата віри у свої сили і в те,що вони можуть змінити не тільки своє життя,а й тих,що навколо. Відсутність культури іде із сімей,шкіл,згодом університетів. Але і не можна забувати про фактор самої людини. Всього можна навчитися. Все можна сприйняти. Необхідно тільки усвідомити,що тобі це потрібно. Не брати приклад з негідних людей,і нікого не наслідувати. Бути самим собою і жити для себе і для людства. Звучить,так пафосно,але інших слів не знайду. Люди мають залишатися Людьми,де б не були і ким не були. Коли кожен буде діяти саме так,тоді само собою зникне проблема політиків-в більшості випадків,аморальних,безкультурних людей і звичайних громадян,які не можуть адекватно оцінити те,що відбувається навколо. Тоді життя буде кращим. І ми будемо кращі. Ми рухаємося до змін,а до яких вибір за нами.