Утворення уряду Директорії та його діяльність

Більшовики й українські есери вели непримиренну роботу з окупантами та гетьманською адміністрацією. Більш помірковані політичні сили об'єдналися в блок, який не виключав мирного розв'язання питання про владу. Ініціативу в об'єднанні взяли українські соціал-демократи на чолі з В.Винниченком і С. Петлюрою. Вони утворили у вересні 1918 р. Український національний союз. Останній заявив, що виступатиме за встановлення влади, відповідальної перед парламентом. П. Скоропадський спробував порозумітися з Національним союзом. Але цього не допустили кадетські міністри й торговельно-промислові кола. Коли стало зрозуміло, що німецькі багнети більше не рятуватимуть гетьманський режим, глава Українського національного союзу В. Винниченко вирішив діяти негайно. У ніч на 14 листопада 1918 р. в Києві відбулося таємне засідання, в якому взяли участь представники політичних партій, Селянської спілки, профспілки залізничників, Українських січових стрільців. Було створено п'ятиособовий орган для керівництва повстанням проти гетьмана – Директорію. Головою Директорії став В. Винниченко, а її збройні сили очолив С. Петлюра. Директорія уклала угоду про нейтралітет з Великою солдатською радою окупаційних військ і повела січових стрільців з-під Білої Церкви на Київ. Під Мотовилівкою вона розгромила полк сердюків і офіцерську дружину. Після цього один з полків Запорозької дивізії на чолі з П. Болчаном перейшов на бік Директорії і захопив Харків. Дислокована на Чернігівщині Сірожупанна дивізія теж визнала владу Директорії. На початку грудня підпорядковані С. Петлюрі війська вступили в Одесу. У ніч на 14 грудня бойовики більшовиків і єврейських соціалістичних партій підняли повстання в Києві. Проте влада їм не дісталася. До міста увійшли січові стрільці. Кілька днів П. Скоропадський переховувався в місті, а потім у мундирі німецького офіцера виїхав до Берліна.