23 вересня у Великій Британії прийняли поправки до закону про самогубство. Відтепер не судитимуть тих, хто допоможе піти з життя важкохворим родичам і близьким. Раніше за це могли ув"язнити до 14 років. Поправка містить кілька умов, основна з них — хворий свідомо вирішує померти.

Закон переглянули після того, як улітку прикута до інвалідного візка 46-річна Деббі Парді з англійського міста Бредфорд відстояла в суді право на самогубство.

У Парді розсіяний склероз — вона не може ходити, погано бачить і чує. Її чоловік Омар Пуенте відвезе її до швейцарської клініки "Дігнітас", коли її стан погіршиться. Там під наглядом лікарів вона вип"є смертельну дозу снодійного — у Британії така процедура заборонена. Деббі добилася, аби її чоловіка не судили за сприяння самогубству.

Клініка "Дігнітас" — найвідоміший у світі заклад, де допомагають померти безнадійно хворим. У Швейцарії це не заборонено законом. Процедура коштує 4 тис. євро (46,6 тис. грн. — "ГПУ"). Туди їдуть хворі з різних країн. За останні сім років до "Дігнітас" звернулися понад 100 британців. Проти їхніх родичів порушували кримінальні справи, однак нікого не засудили.

У грудні 2008 року по телебаченню в Британії вперше показали документальний фільм про те, як відбувається законне самогубство. Клініка розташована в багатоповерхівці на окраїні швейцарського міста Цюріх. Хворого заносять до кімнати, посеред якої стоять стіл і стільці для родичів. Його саджають у крісло, просять підписати необхідні папери. Якщо він не може цього зробити, допомагають родичі, але ручка має бути в руках недужого. Потім лікарі наливають у склянку смертельну дозу снодійного. Людина випиває її через трубочку. Процес знімають на камеру як доказ, що все робилося з власної волі пацієнта. За кілька хвилин він засинає, а через півгодини зупиняється серце.

Медики просто чекали, поки пацієнтка помре

Деякі британські політики вважають, що подібну клініку необхідно відкрити й у Британії. Це позбавить важкохворих від виснажливої подорожі за кордон. Їхні противники стверджують: тоді у країні почастішають самогубства. Хворі та літні люди вбиватимуть себе з відчуття провини. Адже часто вони вважають себе тягарем для рідних.

2005-го в Британії ухвалили закон, який дозволяє пацієнтові відмовитися від медичної допомоги. Примусово лікувати можна лише психічнохворих. Якщо самогубець залишить відповідний документ, лікарі його не рятуватимуть.

Через цей закон улітку 2007 року в англійському місті Норидж медики дали померти 26-річній Кері Вултортон, яка отруїлася антифризом. Жінка була ще притомна, коли її привезли до лікарні. При ній була записка: "Не хочу, щоб мене рятували. Це моє свідоме рішення". Лікарі звернулися до юриста — той порадив нічого не робити. Медики боялися, що їх позбавлять ліцензії за порушення прав людини. Тому просто чекали, поки пацієнтка помре.

Пізніше виявилося, що Вултортон страждала від хронічної депресії. За останній рік життя вона дев"ять разів намагалася отруїтися. Родичі кажуть, через психічні проблеми вона не могла приймати обдуманих рішень, тому її необхідно було рятувати.

Від лікування відмовитися можна також у Німеччині, Нідерландах, Швейцарії та США. Громадяни цих країн складають відповідний список процедур та операцій завчасно — на випадок, якщо вони не зможуть самостійно прийняти рішення. Деякі передають повноваження своїм близьким. Як правило, відмовляються від ризикованих операцій. У липні цього року американський президент Барак Обама заявив, що вони з дружиною Мішель склали такий список.

В Україні самогубців вважають психічно хворими

— У нас завжди рятують самогубців, навіть коли вони відмовляються від допомоги, — говорить судмедексперт із Запоріжжя Ольга Тарасова, 24 роки. — Людину, яка спробувала вкоротити собі віку, вважають психічно хворою. Вона не може відповідати за свої вчинки, тому рішення про невідкладну допомогу приймають її родичі або лікарі.

Згідно з українськими законами, пацієнт також має право повністю або частково відмовитися від медичних послуг. У разі, якщо хворого визнали недієздатним, рішення за нього приймають родичі або близькі.

×