Понад 137 жителів Південної Кореї прибули до північнокорейського курорту Даймонд Маунтейн, щоб зустрітися зі своїми родичами. Не бачилиcя з часів Корейської війни 1950–1953 років. Тоді Північна Корея закрила кордони.
Автобусами приїхали переважно 80-річні. Родичі з Північної Кореї чекали на них за пронумерованими столиками у великому приміщенні ресторану.
— Я думав, що ти помер, — каже 61-річний Парк Лі Мін із Південної Кореї своєму 90-річному батьку Рі Чжон Ріол із КНДР. — Мама так сумувала за тобою. Шкода, що не застала.
Рі востаннє бачив сина немовлям, коли йому був лише місяць. Удруге не одружувався, інших дітей не має.
Більшість приїхали з фотографіями. 67-річна Парк Кім Кун сліпа, але брата, старшого за неї на 7 років, впізнала по голосу. Сама багато мовчала і плакала.
— Щороку влаштовували по тобі поминальну церемонію, — каже молодший брат Парк Йї Йонг 90-річному братові з Північної Кореї. — Не вірили, що ти живий.
Уперше зустрітися родичам із різних частин Корейського півострова дозволили 2000-го. Відтоді понад 20 тис. громадян Південної Кореї побачили родичів. Цього разу зустрічалися люди з прізвищем Парк. Близько 80 тис. літніх людей досі чекають своєї черги. Протягом півсторіччя вони не могли зателефонувати близьким чи отримати від них листа.
250-кілометрова нейтральна зона визначає кордони Південної Кореї та КНДР. Із 1954 року з північної сторони викопали чотири нелегальні тунелі.
3 
1
Коментарі