— Коли приїдеш до Мінська, тебе вразять дві речі. Перша — чистота і порядок. Друга — почуватимешся там чужим, як я в Україні, — казала знайома білоруска.
У перше я вірив, а в друге — не дуже, бо ж є слов'янська єдність.
Таки поїхав у білоруську столицю. Місто справді чисте. Розмови, що чув про різні дефіцити, не підтвердилися. Є торговий центр "Сталіца" — аналог київського "Глобуса". Супермаркети працюють. Маршруток немає, але громадського транспорту вистачає. Жити можна.
Та першого ж дня відчув і другу річ, про яку попереджала знайома. За цілий день перебування в Мінську білоруську чув лише на вокзалі. Але для людини, яка була в Одесі чи Донецьку, — це не диво. Вразило інше. Йдучи повз міліціонерів, саме розмовляв по телефону українською. Запитав: "Як?". Одразу один із них сказав другому, але так, щоб я почув: "понаехали, бульбаши". Мабуть, переплутав мене з місцевим провінціалом. Я відповів: "сам окупант", але про себе. Радості від порядку поменшало.
Після цього було б гріх не порозмовляти про політику. Розговорити продавців і таксистів не вдавалося. Але останнього дня у Мінську щиро побалакав з вуличним художником у парку Челюскінцев.
Маршруток немає, але громадського транспорту вистачає
За його відчуттями, рівень підтримки Лукашенка падає повільно, але певно. З одного боку, молоді нудно, багато хто виїжджає. З другого — літні люди злі через необхідність платити за проїзд у громадському транспорті. Тому все більше тих, каже художник, хто думає про Лукашенка — "каб ён здох". Попри це Олександр Григорович може втриматися ще довго, бо всім подобається порядок.
— Как же так, с одной стороны "каб ён здох", с другой — порядок? — запитав я.
— А у вас разве не так с Януковичем? Как будет порядок по-украински?
— Та вроде и так, и не так, — відповів. — У нас порядок не любят. У нас хотят, чтобы "все було до ладу".
— Как это?
— Это сначала "каб ён здох", потом — порядок, а после — снова "каб ён здох".
— Не, у нас не так, — з посмішкою сказав мінчанин.
Дорогою додому думав: як можна було вигадати ідею слов'янської єдності для таких різних людей? Мабуть, хлопці, які зробили це, не мали ані краплі слов'янської крові.
Коментарі