Вилетіти в Київ із єгипетської Хургади ми з мамою мали в суботу 17 квітня о 12.30. О третій ночі зателефонував гід турфірми. Наказав не виселятися з номеру. Наш рейс відклали до вечора, а потім перенесли ще. Гід домовився з готелем — ми могли жити й харчуватися там за рахунок туроператора.
Клієнтам інших компаній пощастило менше. Деяких не попереджали про затримку рейсу. Вони виселялися з номерів і годинами чекали на автобус із речами. Інших не хотіли заселяти назад в номери. Вимагали грошей.
Про нашу вимушену затримку домашніх попередили есемескою. Вхідні й вихідні повідомлення коштують понад 4 гривні. Телефонувати дорого — тільки за з"єднання з рахунку знімають 30–40 грн. Коротка розмова коштує щонайменше 70.
Наступного дня о 13.00 нас повезли в аеропорт. Проходимо контроль багажу, стаємо в чергу на реєстрацію. Її не розпочинають. З"ясовується, що Бориспіль рейсів не приймає.
Довго чекаємо автобусів, щоб повернутися до готелів. Багато хто зрадів: наближався час вечері, а більшість не встигла й пообідати. У нас було печиво й вода — захопили про всяк випадок.
У перший автобус сідають батьки з дітьми. Малеча голосить через спеку й постійні переїзди. Особливо важко з грудними дітьми. Жінки годують їх у автобусі.
У другий автобус сіли ті, хто мав летіти до Запоріжжя. Наступні приїхали за киянами. Ми майже виїхали за територію аеропорту в бік готелю. Ще одна довга зупинка. Бориспіль знову приймає. Тому повертаємося в аеропорт. Заново проходимо всі контролі. Дуже боїмося, щоб нас не відправили в накопичувач пасажирів — там довелося б довго сидіти без їжі. Торік знайома чекала 10 годин у аеропорту Антальї. Там була лише вода з кулерів.
Знайома чекала 10 годин у аеропорту Антальї. Там була лише вода з кулерів
Номер і час рейсу змінюють декілька разів. Щоб не заплутатися, орієнтуємося не на номери, а на знайомі обличчя. Бо коли ми сідали в літак, на табло значилося, ніби він уже давно злетів.
Години з півтори сидимо в літаку. Потім летимо низько — 5 тис. м над землею, хоча туди летіли на висоті 11 тисяч. Змінився і маршрут: до Єгипту добиралися через Туреччину й Кіпр, а назад — через Грецію і Болгарію. Додому прибули після четвертої ранку.
Збій у європейських авіасполученнях створив проблеми для півфіналістів футбольної Ліги чемпіонів. Найсильніший європейський клуб — іспанська "Барселона" — мусив їхати до італійського Мілана автобусом 985 км.
Іспанці вирушили до Італії за два дні до матчу. У перший день планували подолати 634 км і заночувати у французьких Каннах. А наступного дня пересісти на швидкісний залізничний експрес. Але там страйкували французькі залізничники. Тому "Барса" тяглася автобусом 14 год. Матч команда програла, а преса зауважила, що гості мали на полі такий вигляд, немов руками штовхали автобус із Барселони до Мілана.
Хокейна збірна України грає на чемпіонаті світу в голландському Тілбурзі. Мали летіти до Амстердама. А поїхали потягом до Берліна, звідти 700 км автобусом.
Роман ШАХРАЙ
Гроші за путівки обіцяють повернути
Родина Кухарів зі Львова через хмару вулканічного попелу не полетіли до Туреччини. За три путівки на вісім днів у Аланії заплатити $800. Їхній суботній рейс Львів–Анталья 17 квітня переносили чотири рази.
— Ми з валізами чекали таксі, коли з агентства повідомили, що рейс переносять, — розповідає 29-річний Тарас Кухар. — А в суботу о десятій вечора його взагалі скасували.
Кухарам запропонували полетіти на відпочинок через тиждень за ті самі гроші. Вони відмовилися.
— Летіти одразу після цих подій — ризик потрапити в таку ж хмару, — каже Тарас. — Плануємо наприкінці травня.
Кухарі написали заяву про повернення грошей. Їх обіцяють віддати до кінця тижня.
Оксана ЛЕВИЦЬКА
8 
1
Коментарі