Четвер, 07 лютого 2008 17:16

Молдавани готові їхати на заробітки до України

На в"їзді до Молдови з боку Придністров"я прикордонники перевіряють паспорт, але штампа не ставлять: Придністровська Молдавська Республіка не є суб"єктом міжнародного права.

Маршрутка за годину доїжджає до Кишинева й зупиняється поблизу 20-поверхового готелю "Космос". Перед будівлею — пам"ятник червоному командиру Григорієві Котовському на коні. Поряд сучасний комерційний центр "Уно". Там продають одяг, продукти, є павільйон із українськими солодощами "Рошен". За кілька кроків — стихійний блошиний ринок. Там збувають поношений одяг, радянські книжки. "Валянки импортные из России" — 200 лей (94 грн).

У "МакДональдзі" не розуміють англійської. Менеджер просить повторити замовлення російською.

У двозірковому готелі "Кишинеу", розташованому неподалік, багато вільних кімнат. По телевізору показують програми Білорусі, Франції, Німеччини, "Євроньюз", наші "Інтер+" і "5 канал". Під готелем у кіоску можна купити газети, зокрема й придністровські. А також опозиційні, де лають чинного президента Молдови Володимира Вороніна і його Комуністичну партію, що перебуває при владі.

— Комуністи хіба не забороняють незалежну пресу? — запитую в продавчині.

— Зараз не ті комуністи. Нічого не можуть. Обіцяли створити багато робочих місць, але нічого не зробили. Люди по заробітках пороз"їжджалися — хто в Румунії, хто в Одесі чи Москві.

Придністровський конфлікт розгорівся, коли президентом Молдови був Мірча Снєгур, 68 років. Він відповідає на телефонний дзвінок, але каже, що не хоче розмовляти:

— Я вирішив зробити паузу в спілкуванні з журналістами. Велику паузу. Щасливого вам перебування на молдовській землі й удачі.

Увечері в кишинівському Театрі російської драми ім. Чехова вистава з американського життя "Надто закоханий таксист". Квиток на гальорку коштує 50 лей (23,5 грн). Гардероб працює, але люди здають шуби й пальта неохоче: в залі прохолодно, хоч він і заповнений.

На сцені — меблі 80-х років. Герой каже: "Я — головний показник економічного курсу уряду: я безробітний!". У залі — сміх, оплески. Третина молдаван не можуть влаштуватися на роботу на батьківщині, тож їздять підробляти за кордон.

51-річна уродженка Кишинева Лілія Кунне в антракті розповідає, що нині живе в Москві. Із сімома молдованками за $500 на місяць знімає кімнату в квартирі, живуть немов у гуртожитку.

— Працюю неофіційно, стою продавцем на Черкезівському ринку. Ніякого стажу не йде, відпустки нема, — додає жінка.

Кілька разів на рік Лілія має відгули і їздить додому поновлювати реєстрацію для легального перебування в Росії.

— На кожній митниці доводиться платити. "Бомблять" усіх. Не тільки тих, у кого документи не в порядку, а будь-кого чужого, — каже Кунне. — А тепер із 2008 року в Росії урізали квоту на трудових мігрантів. То, мабуть, ще суворішими будуть, — зітхає. — Багато хто з молдаван хочуть тепер в Україну... Але ж ваші погранці й митники лютують часом більше за московських.

Зараз ви читаєте новину «Молдавани готові їхати на заробітки до України». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода