Жителі табору для біженців Майо поблизу суданської столиці Хартума на тисячу чоловік мають один туалет і один колодязь — на 10 тис. Щоранку сотні суданських жінок їдуть до столиці шукати тимчасову роботу. За день вони заробляють 150 динарів (майже 2,5 грн).
Більшість біженців у таборі — з півдня Судану, охопленого громадянською війною. Уже 21 рік поспіль у цій найбільшій африканській країні триває протистояння урядових ісламістських військ і християнських партизан.
За цей час загинули 2 млн суданців. Ще 4 млн мусили залишити свої домівки. Вони бояться повертатися додому, тому що на півдні земля нашпигована протипіхотними мінами. Деякі родини живуть у Майо вже понад 20 років.
Табір нагадує нескінченне поле одноповерхових глиняних будинків. Умови проживання 200 тис. осіб тут жахливі, однак найбільше біженці бояться, що їх виженуть звідти. Майо стоїть на приватній землі, й термін оренди завершується наступного року. Із середини 2003-го уряд країни вже зніс тисячі будинків.
Тут не вистачає всього. У першу чергу — медичного обслуговування. Торік урядові війська вигнали з таборів волонтерів Червоного хреста. Нечисленні благодійні організації, які ризикують тут працювати, не можуть упоратися з усіма проблемами хворих та виснажених суданців. Жінки живуть у середньому 58 років, чоловіки — 55. Помирають сивими.
Із 35 млн суданців загалом 1,2 млн проживають у таборах біженців — кожен 29-й житель країни.
7 
35413
Коментарі