Що має зробити Туск для україно-польських відносин

Думки у виданні Politico директора програми безпеки майбутнього в неурядовій організації GLOBSEC Марчіна Заборовського

Недавня напруга у відносинах України з її найбільшим західним сусідом, Польщею, завдає шкоди обом націям і приносить користь Росії. Однак, щоб уникнути подальших розбіжностей, потрібне серйозне перезавантаження відносин. Вибори нового польського уряду можуть стати нагодою для нового старту.

Після повномасштабного вторгнення Росії Польща стала притулком для мільйонів українських біженців. Країна була першим притулком для понад 10 млн українців у перші місяці війни, а 1,5 млн із них вирішили залишитися - додавши до понад 1,5 млн українців, які вже жили там.

Водночас більшість поляків допомагали й самі біженцям, які одразу отримали статус, подібний в правах до польського громадянства, із повним доступом до польської системи охорони здоров'я та освіти. Польща також надала Україні важливу зброю, включаючи гаубиці, танки та навіть літаки на суму понад $3 млрд. Але восени 2023 року відносини почали псуватися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири сценарії допомоги США Україні

По-перше, обидва уряди посварилися через імпорт українського зерна, яке, як скаржилися польські фермери, заполонило ринок, і знизило ціни для польських аграріїв. Тоді, у вересні, польський уряд знехтував закликом Єврокомісії скасувати ембарго, накладене Варшавою на імпорт зерна. У відповідь Київ погрожував подати на Польщу до суду у Світову організацію торгівлі.

Суперечка призвела до обміну різкими висловлюваннями між обома сторонами, а президент Володимир Зеленський у виступі в ООН припустив, що Польща фактично допомагає Росії.

Відтоді ескалація продовжилася, коли прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що його країна більше не надаватиме Україні зброю, а натомість зосередиться на власному переозброєнні. Більше того, у зв'язку з тим, що в Польщі тривала передвиборна кампанія, деякі міністри стверджували, що допомогу та підтримку українським біженцям слід припинити, бо нею зловживають.

Хороша новина в тому, що антиукраїнська риторика не допомогла правлячій партії "Право і справедливість" перемогти на виборах. Крім того, антиукраїнська ультраправа партія "Конфедерація" отримала значно нижчі результати, ніж очікувалось, діставши лише 7% голосів.

Погана новина полягає в тому, що антиукраїнські протести в Польщі зараз перекинулися на транспортний сектор - водії вантажівок блокують пункти пропуску і вимагають повернення системи обмежень і ліцензій для українських вантажівок. Система ліцензування була призупинена після початку війни.

Ця блокада кордону зараз створює серйозну проблему для міжнародної торгівлі України, бо наземні шляхи часто є єдиним життєздатним транспортним шляхом для України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

Польщі та Україні потрібне перезавантаження, яке дозволило б відновити їхню колишню стратегічну близькість, а це не може статися без прориву на найвищому політичному рівні.

Недавні вибори в Польщі створюють можливість, яку має повністю прийняти як новий польський уряд, так і український президент і його кабінет міністрів.

Як показує історія франко-німецьких і польсько-німецьких відносин, справді можливо встановити міцну нову основу у двосторонніх відносинах, якщо вони міцно вкорінені в мережу інституцій і взаємну прихильність до європейської інтеграції.

Наприклад, Єлисейський договір між Західною Німеччиною та Францією 1963 року створив міцні двосторонні рамки. Польсько-німецький Договір про добросусідство 1991 року проклав шлях для розширення ЄС на схід.

Україна та Польща, зі свого боку, були близькими друзями з моменту проголошення Києвом незалежності, і дві країни підписали двосторонню угоду в 1992 році. Однак ця угода не стосується сьогоднішніх євроатлантичних прагнень України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б'є на сполох: як змінюється підтримка України

Через географічні причини, а також історичні та культурні зв'язки двох націй, Польща має ідеальну позицію, щоб виступати головним адвокатом України в ЄС та НАТО. Але для цього відносини мають бути вигідними для обох держав і мають бути механізми, які дозволяють швидко вирішувати розбіжності.

Наприклад, банківський сектор Польщі можна заохотити до участі в приватизації українських банків. Водночас конфлікт у сільськогосподарському секторі можна перетворити на можливість, що дозволить польським компаніям інвестувати в Україну, а українським агропідприємствам отримати доступ до сучасних польських технологій переробки та маркетингу.

Крім того, реконструкція в Україні виграє від можливості лізингу польської будівельної техніки - процес, який стикається зі страховими проблемами, які можна вирішити з залученням польських державних страховиків. Враховуючи потреби безпеки України, існує великий потенціал для спільного виробництва оборонного обладнання та боєприпасів, що може дати економічний поштовх прикордонним регіонам обох країн.

Це лише деякі з багатьох ідей транскордонного співробітництва, які не раз висловлювалися, але навряд чи вони втіляться без твердої підтримки урядів обох країн.

Коли нова польська коаліція прийде до влади, світ спостерігатиме, якими будуть зовнішньополітичні пріоритети Варшави. Новий прем'єр-міністр Дональд Туск може обрати Київ як одну з перших своїх іноземних столиць для відвідин. Він і Зеленський можуть навіть поїхати разом до Брюсселя, щоб посилити зусилля України щодо вступу в ЄС і НАТО, оскільки новий уряд у Варшаві прийшов до влади щойно в понеділок. Два лідери могли б створити двосторонню комісію для розробки нового оновленого договору між їхніми країнами.

Важливість цього зближення виходить за межі обох націй. Так само, як не було б європейської інтеграції без франко-німецького примирення, повинні існувати міцні двосторонні польсько-українські відносини, щоб забезпечити спокійне майбутнє для зростаючого ЄС.

Переклад Gazeta.ua

×