У новому будинку 38-річного Василя Миронюка із села Мишин Коломийського району на Івано-Франківщині почалися проблеми. Стіни в хаті запліснявіли, на стелі з"явився грибок.
Миронюк у Мишині був єдиним, чию оселю зруйнувала липнева повінь. Сума його збитків потрапила під першу категорію виплат. Від коштів Василь відмовився. Попросив збудувати нову хату.
— Я не хотів брати гроші, бо що то — за ті гривні зараз дім побудуєш? Я сам, хто б поміг з роботою? — зітхає Миронюк.
Роботу розпочали, коли владнали справи з документацією, а держава виділила кошти. У Миронюка була стара однокімнатна хатина. Жив із матір"ю, кілька років тому вона померла. Новий будинок розраховували за квадратними метрами й кількістю членів сім"ї. На одну людину звели хату на 50 кв. м. Обійшлося це у 146 тис. грн.
За зведення дому взялася фірма "Надія" із сусіднього села Верхній Вербіж. Роботи розпочали наприкінці серпня. За тиждень залили фундамент, за місяць вигнали стіни. У жовтні, коли на Прикарпатті знову задощило, будівельники збирали дах.
— Дуже лило. У таку погоду й виконували роботу, бо треба було здати в строк, — говорить прораб будівельної фірми "Надія" 44-річний Володимир Чернятович. — Накрили, а цегла так і не просохла.
За місяць поштукатурили стіни, вбили дерев"яну підлогу, пофарбували. Вставили вікна та двері, огорожу змайстрували. 15 листопада, як і казав президент Віктор Ющенко, господар отримав ключі від будинку.
— Я хотів, аби хату вже здали, бо не мав де ночувати. Доки будували, то ще якось у старій перебивався. Та вона розвалена — без однієї стіни. Там можна було спати, доки було тепло. Боявся, що в дощ дах на голову впаде, — розказує Василь Миронюк.
До новобудови чоловік перебрався, одразу як поставили дах. Перевіз диван і одяг, більше зі старої хати брати було нічого. За кілька тижнів розпочалися проблеми. Стіни і стеля помокріли. У кутах капало, наче під дощем. У хаті тхнуло пліснявою, на стінах з"явився грибок.
— Усьо тече, не знаю, що робити: новий дім, а вже як старий, — бідкається господар.
Будівельники радять: слід добре опалювати і провітрювати кімнати.
— Будинок сирий, його прогрівати треба, — зауважує прораб. — А хазяїн економить, не хотів, щоб ми йому парове проводили, тільки пічки. Казав, буде дровами топити, так йому вигідніше. А пічка так хату не нагріє. Стіни були мокрі, бо постійно падав дощ, коли велися роботи. Надто стислі строки здачі.
Аби допомогти Миронюкові, будівельна фірма привезла чоловікові фіру дров. Василь палить і навстіж відчиняє вікна, аби провітрювалися кімнати. Однак, за його словами, це нічого не дає.
— Вони не сохнуть так, як треба. Якщо спалю зараз усі дрова, що в зимі робитиму? — переживає господар.
Інженер із франківської будівельної фірми "Будмагнат" зазначає: сушити в такий спосіб стіни все одно, що викидати гроші в повітря.
— Стіни так не висохнуть. Треба, щоб сухе гаряче повітря розподілялося однаково по всій кімнаті, щоб не було пари. То взагалі велика помилка — будувати і здавати будинок за два місяці. Йому після основних робіт треба було вистоятися щонайменше вісім тижнів, а потім проводити оздоблювальні. А то як вийшло: по мокрих стінах нанесли штукатурку — зрозуміло, що тепер та вся вологість і виходить на поверхню. Сушити треба якимись електричними нагрівачами або проводити до хати газ, — каже Володимир Зарінський, 49 років, із "Будмагната".
Коментарі