У понеділок розпочинається Великий піст, або Чотиридесятниця. Так його називають, бо триває 40 днів, а закінчиться напередодні Великодня, 8 квітня.
У перший день постування господині печуть "жиляники". Пісні коржі роблять із житнього чи ячмінного борошна. Зверху посипають маком та мастять медом. Їдять холодними та затверділими. Набожні люди в понеділок харчуються виключно цим печивом, причому їдять лише раз на день.
Увечері сусіди збираються в когось дома або сходяться до шинку. Там п"ють горілку — "полощуть зуби від усього скоромного".
Крім перших днів посту, особливо суворим є також останній тиждень. У суботу напередодні Ведикодня намагаються узагалі нічого не їсти цілий день. Однак постування — це не лише обмеження у м"ясних стравах, наголошують священики.
— Якщо людина тільки стримується від їжі, а грішить, то це не піст, а голодування й не буде гармонії між душею та тілом. Головним є духовне очищення, — каже настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці, що в селі Бережки Дубровицького району на Рівненщині отець Василь, 46 років. — Протягом Великого посту також обов"язково слід піти на сповідь.
Під час постування не співають, не танцюють, не вживають спиртного, не влаштовують сімейних свят та весіль.
Трохи послаблюються обмеження на великі свята — Благовіщення (7 квітня) та Вербну неділю (1 квітня). Тоді дозволяється їсти рибні продукти та пити вино.
Із благословення священика звільняються від постування діти, вагітні жінки, матері, які годують грудьми, тяжко хворі люди. Однак вони суворо утримуються від розваг, а на сповіді просять пробачення за вживання скоромного.
7 
1
Коментарі
3