Про зустріч зі співачкою та акторкою 32-річною Камалією — справжнє ім"я Наталія Шмаренкова — домовляємося через її матір 53-річну Інну Петрівну. Вона просить чекати її о 16.00 на трасі до Кончі-Заспи, не вказуючи точного місця.

— Станьте там, біля КПП, водій вас побачить, — говорить, маючи на увазі будки охоронців, що на в"їзді майже до кожної вулиці в Кончі-Заспі.

Інна Петрівна запізнюється на півтори години:

— Була в заміському будинку. Там ремонт. За всіма подивитися треба.

Під"їжджаємо до будинку. Камалія виходить у внутрішній двір.

— У цьому будинку я все сама спланувала. Промальовувала кожну деталь, підбирала тонни мармуру, плитки, дерева. Меблі замовляла з Італії. Відпочивали з чоловіком у найдорожчому готелі "Парус" в Арабських Еміратах і побачила там чудові диванчики зі столиками. Мама боялася, що все буде дуже яскраво, пєтушино. Але я була певна, що будинок виглядатиме шикарно.

Веде в їдальню. На стінах — золотисті шпалери.

— Вони на тканєвій основі з голографічним малюнком. Побачила такі в Арабських Еміратах. Купила там, але прорахувалася. Коли треба було ще кілька рулончиків придбати, оббігала весь Київ, у Москву їздила — ніде нема. Довелося знову з Еміратів везти. Вони дорогі, із сусальним золотом.

У холі звисає 10-метрова кришталева люстра. Висота стелі сягає 14 метрів. На стіні — 3-метрова картина. На ній співачка з чоловіком та родичами у пакистанських костюмах. Чоловік Камалії 55-річний Мохамед Захур має нафтовий бізнес.

— Напевне, це найбільша картина в Україні. Її для нас писав Вадим Найдюк. Вона на холсті, приклеєна до стіни.

На червоному оксамитовому кріслі спить біла пухнаста кішка.

— Це Білка. Я її з конюшні вкрала, — співачка гладить кішку. — Каталася на конях і побачила біле кошеня.

Заводить у кабінет. У ньому — золотий годинник із передзвоном, акваріум на підставці, блискучі позолочені дрібнички на столі. У шафі розкладені дипломи та нагороди, поряд із ними лялька у білому вбранні.

— Це фарфорова лялька ручної роботи. Я їх колекціоную, маю близько десятка. Вони коштують 800–1000 доларів. Нещодавно в Америці купила за копійки — 100 доларів.

Йдемо до іншої будівлі через двір. Інна Петрівна просить узути бахіли з поліетилену, щоб не пошкрябати мармурову підлогу.

— У хазяйському домі у нас чотири спальні, у будинку для гостей — дві. Маємо три сауни, російську баню на дровах, критий басейн на 20 метрів, спортзал і масажний кабінет. Нещодавно купила комбайн для лиця, в ньому купа різних функцій, робить масажі, чистить шкіру.

Показує дім для обслуги на чотири спальні.

— У нас працюють четверо покоївок. Є людина, яка займається дрібним ремонтом, ходить по дорученнях, садівник, сантехнік. Скільки охоронців, не маю права казати. Маємо управляючого, бо часто у від"їздах. У Пакистані буваємо. Там у нас свій дім є. Побутом я не займаюся. Чоловік сказав, що хоче мати не дружину-домогосподарку, а подругу.

Крутить у руці подібний до мобільного телефону пристрій. По ньому викликає служниць.

— Одного разу я помила посуд, і через засіб для миття шкіра пошелушилася. Ми найняли дівчину, яка займається кухнею. Готувати я дівчат сама вчу. Прошу підготувати продукти, начистити усього й показую, як правильно різати, що робити. Даю їм спробувати, аби запам"ятали смак. Рибу слід готувати на грилі, а не на жиру в сковорідці. Ми дуже вимогливі до продуктів. Їмо тільки здорову їжу, ніяких олів"є. Чоловіка відучила їсти перчене.

Виходить у двір, показує "Мерседес кабріолет" — із відкидним дахом.

— Маю "бентлі", "мерседес" та "мінікупер". Він старенький, на ньому мама їздить. Але я не можу з ним розлучитися, бо це перша машина, яку мені чоловік подарував. Ми тоді тільки два тижні зустрічалися. Як треба поспішити, саджу водія на місце пасажира і веду сама. Якщо ловлять на перевищеннях швидкості, дарую фото з автографом.

Йде до басейну. За ним — фруктовий сад.

— За сад довго боролася з чоловіком. Він хотів, аби тут росли туї, ялинки, сосни, а я висадила 26 фруктових дерев.

У ньому стоять клітки з великим какаду та кроликами. Садівник по секрету каже, що будівельники навчили птаха матюкатися. Поряд проритий канал до Дніпра. Там стоїть яхта "Арман".

— Чоловік мені її подарував, — заходить по трапу. — На мій день народження не зміг приїхати, тому попросив друзів поздоровити. Вони влаштували вечірку на яхті. Під час веселощів сказали, що вона моя.

×