Хвилин 5 після незарахованого суддею гола у ворота англійців дивлюся футбол із-під лоба. Гіркота підкотила до горла.
— Перестань дивитися на телевізор, ніби Бобік із будки, — каже товариш 49-річний Михайло Гусєв із райцентру Тальне на Черкащині. Він однофамілець гравця збірної України Олега Гусєва. Михайло — підприємець, займається будматеріалами. Розлучений. Дружина та 24-річний син живуть окремо. — Сприймай усе як даність. Не терплю кислих фізіономій.
Гру дивимося вдома в Михайла. Він згадує попередній матч англійців зі шведами.
— Заснув на початку. Проснувся — 1:0, веде Англія. Знову заснув. Продер очі — уже шведи попереду 2:1. Утретє прокинувся, коли Англія виграла 3:2.
Переключаємо на канал "Росія". Через супутник канал "Україна" не ловить. Перших 10 хв дивимося мовчки.
— Україна достойно почала, — резюмує товариш. — Грають у швидкий короткий пас. Коментатор каже, що Коноплянка завжди зміщується в центр. Мені здається, що він сам точно не знає, куди побіжить при наступній атаці. Люблю його. Розумашка. Може в пас зіграти, може в обводку піти. Таких гравців в Україні одиниці.
Хтось із наших невдало приймає м'яч на правому фланзі. Крупним планом показують Олега Гусєва.
— Гусєв, ну, понятно, — розтягує останнє слово Михайло. — Про кого ми ще можемо поговорити.
У центрі втрачає м'яч Тимощук.
— Усе правильно робив, по-ігроцкі віддавав, але не пройшло.
Ярмоленко б'є з кута штрафного. Воротар англійців бере м'яч намертво. У зворотній атаці після кутового пробиває Руні. Повз ворота.
— Ну як ти не даси йому пробити? — питає Михайло.
Хвалить Гармаша. Потім переводить розмову на Блохіна.
— Блохін — не тренер екстра-класу. Занадто емоційний і амбіційний. Не можу собі уявити, якби Лобановський так кричав.
У штрафному Ярмоленко накручує захисника англійців. Той падає йому під ноги. Інші англійці блокують удар.
— Після цього фінта за Ярмоленка дадуть 20 мільйонів євро, — каже Михайло. — Однак зіграв неграмотно. Треба було ступити крок уперед і підставитися. Захисник падав за інерцією, ніби кидався під танк. Суддя точно дав би пенальті. А Ярмоленко зачекав, доки захисник упаде, а потім оббіг.
Перерва. Михайло Гусєв приносить червоного вина й нарізаний голландський сир.
На початку другого тайму Вейн Руні забиває гол.
— Завжди казав, що П'ятов — не воротар збірної. Ляпи Шовковського пам'ятають, бо вони рідкісні. А помилки П'ятова не пам'ятають, бо вони постійні.
Після незарахованого голу Девича сидимо мовчки.
— Це ж треба: такий дурний гол пропустили й такий красивий забили, а в підсумку — 1:0.
Замість Девича на заміну виходить Шевченко.
— Блохін чудить. Не простив Девичу незабитий гол. Треба було Мілевського замінити.
Остання гостра атака українців — удар Коноплянки. Воротар його відбиває.
— Зверни увагу, як летів м'яч. Спочатку вправо, а потім різко забрав уліво. Бачиш! Гарт ледве дотягнувся.
Останні хвилини дивимося, понуривши голови. Російський коментатор каже, що українці залишають Євро з високо піднятою головою.
Біля хвіртки Михайло підсумовує:
— Удача так просто не приходить. Згадай цьогорічний "Челсі". Вони були кращими три роки, а Лігу чемпіонів виграти не могли. У цьому році команда абсолютно мертва, а Бог за них згадав. Україні треба заслужити вихід у чвертьфінал. Сьогодні перший крок до цього зроблено.
467
українських прапорців, що кріпляться до скла автомобіля, продав 43-річний Григорій Крутнєв із Вінниці. Сувенір коштує 20 грн. Торговець казав автомобілістам, що більше прапорців вони куплять, то більший шанс в України виграти. Кожен другий водій — купував. Перед першим та другим матчами, в яких грала наша збірна, він продав 211 та 116 прапорців відповідно.












Коментарі