Микола Миронюк тримає курей у квартирі на третьому поверсі

П'ятьох курей на кухні у трикімнатній квартирі на Нивках вигодовує 75-річний Микола Миронюк. Недавно привіз їх із дачі. Навесні відвезе назад.

Микола Іванович працював слюсарем. Живуть із дружиною. Мають доньку й двох онуків.

— Кури несуться через день. За тиждень маю 20 яєць. На ринку 60 гривень коштували б, — розповідає Микола. — Утретє забираю курок на зиму. Різати шкода. Живуть на кухні, бо на балконі холодно. На ніч заганяю їх у два дерев'яні ящики. На дно підстилаю газети. Вранці випускаю бігати по кімнаті, інакше не нестимуться. Перед тим застеляю підлогу плівкою. Мию долівку двічі на день водою без мийних засобів. Годую курей меленою кукурудзою. Купив на зиму два відра за 80 гривень. Ще варю для них картоплю, даю залишки супу. Головне, щоб не солене — можуть осліпнути.

Микола Миронюк пропонує присісти на табуретку. Кури ходять під столом. Запаху немає, в кімнаті чисто.

— Дружина іноді свариться: "Ще корову завів би". Але я не ображаюся, — продовжує. — Сусіди не здогадуються. Позаторік забрав із села двох курок і півня. Тримав на балконі. Півень на всіх домашніх нападав, а мене не чіпав. Розібрався з ним по-чоловічому: "Будеш битися, я з тобою швидко розправлюся". Зварив із нього холодець на Великдень. Він був не голосистий. Сусідка Михайлівна якось запитала: "То у вас радіо так рано грає?" "Ага, — кажу, — радіо". Наступного року хочу купити інкубатор, вирощуватиму курчат.

×